Російські окупанти затримували начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій Голопристанської МВА Херсонської області Івана Мошенського. Його тримали у місцевому відділку поліції, ямі, били та погрожували розстріляти.
Про це він розповів правозахисникам Медійної ініціативи за права людини.
Іван Мошенський працював у мерії Голої Пристані – місті за 40 хвилин від Херсона. Після окупації міста рада деякий час ще працювала. Допоки російські силовики не затримали мера Голої Пристані Олександра Бабича. Це сталося 28 березня 2022-го. Тоді ж окупаційна влада заявила, щоб українські працівники звільнили будівлю міської ради.
Мошенський розумів, що йому потрібно було б залишити місто, але власного транспорту не мав, тож продовжував жити на квартирі родичів.
У День Незалежності 24 серпня 2022 року російські окупанти прийшли затримувати його співмешканця Андрія. Під час перевірки помешкання вони подивилися й телефон Мошенського, побачили українські Telegram-канали, листування. Утім вирішальним моментом, скоріше за все, стали деякі робочі папери, зокрема відомості щодо укриттів у місті, передають правозахисники.
Мошенського затримали разом із його сусідом – посадили в мікроавтобус і відвезли у місцевий відділ поліції. Іван опинився в камері № 8, де вже перебувало кілька людей. Наступного дня о десятій ранку викликали на допит у невелику кімнату на тому ж поверсі неподалік камери. Його посадили на стілець. Попереду сидів чоловік, інший був збоку, а позаду стояв кремезний чоловік у масці.
Івана питали про робочі документи, про керівництво (на той момент Лінник вже виїхала з міста, стверджує Мошенський). Але найбільше їх цікавила службова автівка, що належала міській раді, марки Ford Kugа. Проте її ще на початку окупації вивезли російські військові.
Майже всі питання супроводжувалися ударами. Бив Івана той чоловік, що стояв позаду, – здебільшого по голові, також пройшовся по нозі металевим прутом. Російський правоохоронець, що сидів збоку від Івана, також один раз вдарив його ногою в обличчя – розбив губу. Найбільше під час цього допиту постраждали ребра й печінка.
Намагаючись витиснути з затриманого бодай якусь інформацію, його душили: натягнули на голову пакет із супермаркету і стягували навколо шиї. Та поліетилен, певно, був із дірками, оскільки чоловік потроху втягував повітря. Допит тривав близько години. Після цього чоловіка відвели в камеру.
Приблизно о шостій вечора того ж дня Івана і ще одного затриманого на прізвисько “Алі” вивели з камери в коридор. На голови намотали футболки та заклеїли будівельним скотчем, щоб українці нічого не бачили. Чоловікам наказали лягти на підлогу броньованого позашляховика типу “ТИГР”. Їх відвезли в інше місце та наказали стрибати в ями. Футболки з них знімати не стали, тож чоловіки все робили наосліп. Іван опинився у квадратній ямі глибиною по груди. Пізніше він побачить, що “Алі” сидів на відстані півтора метра у схожій, тільки круглої форми. Першу добу їх не годували, потім охоронці почали приносити консерви, паштет, хліб, чай.
На другий день, 26 серпня, Івана витягли з ями й із завʼязаними очима повели до лавки, де влаштували новий допит. Росіянин, який допитував, не назвався, Мошенський його не бачив. Допит знову супроводжувався побиттям. На цей раз били по голові дволітровою пляшкою з водою.
На пʼятий день бранців поміняли місцями – тепер Іван опинився в круглій ямі. Потім їх вивезли до сусіднього табору, де привʼязали до дерев будівельними стяжками ще на добу. Після цього його перевели у приміщення табору в Скадовську.
Восьмого вересня вивели та посадили у “бусик” і поїхали в невідомому напрямку. Врешті його висадили з машини за селом Забарине. Російські силовики змусили стати навколішки й погрожували розстріляти. Але потім вони кинули чоловіку його паспорт і поїхали далі. А Іван встав і повернувся на трасу. Мошенський йшов у бік Старої Збур’ївки. Намагався піймати “попутку”, проте ніхто не зупинився.
Девʼятого вересня він повернувся додому. Та залишатися тут було небезпечно, тому чоловік швидко завершив справи й 13 вересня катером дістався до ще окупованого Херсона, де в нього жила сестра. До 11 листопада, тобто до звільнення обласного центру, він перебував у неї.
Зараз Іван Мошенський живе у Херсоні, працює. Він залишається начальником відділу з питань надзвичайних ситуацій, але тепер уже в Голопристанській військовій адміністрації.
На здоровʼя чоловік не скаржиться. Каже, що пройшов ВЛК і лікар виніс вердикт: “здоровий”. Тільки, як зʼясувалось, під час полону він переніс інфаркт, ще в камері поліцейського відділку у Голій Пристані.
- За даними правозахисників, найбільше місцевих жителів представники РФ викрали на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, й перемістили їх до захопленого Криму. Там їх утримують без зв’язку із зовнішнім світом у слідчих ізоляторах.
- За даними Херсонської обласної прокуратури, російські військові незаконно утримують 895 цивільних жителів, захоплених у Херсонській області. Найпоширенішими мотивами незаконного затримання були проукраїнська позиція та підтримка ЗСУ.
- У Херсонській області документатори та документаторки МІПЛ ідентифікували щонайменше 526 викрадених цивільних. З них 204 в Херсоні.
Джерело – Вгору
