Бойові дії та часті пожежі у плавнях завдають значної шкоди природі Херсонщини, а їх наслідки можуть бути відчутними десятиліттями.
Про це в ефірі "Вгору" розповів старший науковий співробітник науково-природничого відділу Херсонського краєзнавчого музею Михайло Підгайний.
За словами експерта, екосистема степу більш пристосована до природних пожеж, натомість плавні – вкрай вразливі.
"У дикій природі, там, де немає людей, пожежі у плавнях – рідкісне явище, і ця екосистема не адаптована до таких впливів. Від цього вона сильно страждає", – пояснив Підгайний.
Він зазначив, що якщо раніше пожежі у плавнях були поодинокими, то після 2000 року вони стали майже нормою. Це часто пов’язували з діяльністю браконьєрів, які підпалювали зарості, щоб полегшити вилов риби. Однак тепер основна причина займання – бойові дії.
"Зараз там немає браконьєрів, пожежі стаються з інших причин", – зазначив науковець.
Часті займання унаслідок обстрілів армії РФ призводять до деградації екосистеми: зникає деревна рослинність, втрачаються місця нересту риби, а натомість утворюється "очеретяна пустеля".
"Люди думають: вигорів очерет – і добре. Але ні, це велика проблема. Риба нереститься не на очереті, а на купках з іншою рослинністю, яка гине від пожеж. Якщо займання повторюються щороку, то ця екосистема не відновлюється", – наголосив Михайло Підгайний.
Науковець також звернув увагу на майбутнє відновлення природи після закінчення бойових дій. Він припустив, що якщо лінія розмежування пройде по Дніпру, то значна частина території може перетворитися на зону відчуження, що сприятиме самовідновленню екосистеми.
"Природа здатна відновлюватися, якщо їй не заважають люди. Так, як нині відроджуються кінські плавні на дні Каховського водосховища", – сказав він.
На думку Підгайного, доцільно було б створити на території колишнього Каховського водосховища великий природний резерват або національний парк, подібний до Чорнобильської зони. Це дозволило б зберегти унікальні екосистеми та відродити природне середовище, яке існувало тут століттями.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
- ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
- В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки.
- Згідно з останніми супутниковими знімками району Великого Лугу, значна частина Каховського водосховища, яка раніше була осушена, вкрита водою. Там вперше майже за 70 років відбувається водопілля.
- В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
- Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
- Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.
Джерело – Вгору
