Кіно завжди було способом втекти від реальності. BBC Culture радить добірку фільмів, які розрадять та сповнять позитивом.
Жодна форма мистецтва не дозволяє нам так добре відволіктися від суворої реальності, як кінематограф.
Дати собі раду у тривожні часи карантину та самоізоляції допоможуть фільми, які пройшли перевірку часом і безперечно довели свій терапевтичний ефект.
Ковдра і відерко морозива з шоколадною крихтою не обов'язкові, але дуже рекомендовані.
Обирайте, чого саме потребує ваша душа у цю мить.
Зануритися у позитив
Забути про власні турботи на деякий час дивним чином допомагають фільми про людей, в яких взагалі немає проблем. Наприклад, про мільйонера Гарольда Меннерса із комедійної мелодрами "З волі небес" (1926), який буквально випромінює життєрадісність і позитив.
Ще один приклад - ексцентричний спадкоємець пивоварні Чарльз Пайк із комедії 1941 року "Леді Єва" з Барбарой Стенвік та Генрі Фонда у головних ролях.
Утім, перше місце серед майстрів безтурботності безперечно належить акторам Фреду Астеру та Джинджер Роджерс. За часів Великої депресії вони розважали глядачів блиском світського життя у музичних комедіях "Циліндр" (1935) і "Безтурботний" (1938).
Підспівувати
Наукою це не доведено, але пісні Fit as a Fiddle, Make 'em Laugh, Moses Supposes або Good Morning із мюзикла "Співаючи під дощем" (1952) підіймають настрій вже не одному поколінню глядачів.
Протягом кількох наступних тижнів найвідоміший з усіх голлівудських мюзиклів з Джин Келлі, Деббі Рейнольдс та Дональдом О'Коннором рекомендовано дивитися всім принаймні раз на день, можливо, також підспівувати і пританцьовувати.
Втім, будь-який гарний мюзикл здатен збадьорити та налаштувати на позитив. "Пасхальний парад" (1948), "Театральний фургон" (1953), "Брати Блюз" (1980) та "Крамничка жахів" (1986) чудово підійдуть.
Закохатися
У чому ж шарм романтичних комедій? Можливо, у тому, що фантастично привабливі головні герої обов'язково закохаються, навіть якщо спочатку ледве витримують одне одного, як у фільмі "Інтимна розмова" (1959).
Або тому, що ми можемо трохи пожити їхнім життям - вдягтися в їхній одяг, приємно посумувати в розкішній квартирі на Мангеттені, пофліртувати з незнайомцем у барі або клубі.
Та хто б не мріяв на годинку перевтілитися у Г'ю Гранта та Енді Макдауелл у "Чотирьох весіллях і похороні" (1994) або Біллі Кристала та і Мег Райан у "Коли Гаррі зустрів Саллі" (1989).
Відчути турботу
Іноді наша внутрішня дитина відчайдушно потребує підтримки розсудливого і надійного дорослого. Хто краще впорається з цією роллю, як не Балу та Багіра із "Книги Джунглів" (1967)?
Життєствердні пісні та яскрава анімація повертають оптимістичний настрій та віру в краще.
Втім, якщо дорослий поруч обов'язково має бути людиною, до ваших послуг - ідеальна няня "Мері Поппінс" (1964), брутальний Джейсон Стейтгем у ролі дитячого охоронця "Захисник" (2012) або містер Лопес, мудрого і терплячий сільський вчитель із французької документальної стрічки "Бути і мати" (2002).
Побачити, як хтось рятує світ
А чи є щось більш заспокійливе, ніж образ супергероя, який перемагає вселенське зло, сиплячи у процесі дотепними жартами.
"Шпигун, який мене кохав" (1977) - один з небагатьох фільм про Бонда з ідеальним співвідношенням правдоподібної загрози та пародії на самого себе.
Не фанати бондіани? Тоді обирайте з улюблених героїв бойовиків, чи то Джон Макклейн з "Міцного горішка"(1988), Індіана Джонс з "У пошуках втраченого ковчега" (1981) або Супермен із "Супермена" (1978).
Від душі посміятися
Комедії критикують соціальну несправедливість та недосконалу людську природу. Але забудьмо на час про їхню виховну функцію і скористаймося ними лише з терапевтичною метою - щоби добре посміятися.
Один з найкращих - мок'юментарі "Це - Spinal Tap" (1984), дотепна пародія на британські хеві-метал гурти.
І ще кілька варіантів, щоби увімкнути гумор на повну: "Качиний Суп" (1933), "Повернення Рожевої Пантери" (1975), "Бовдур" (1979), "Аероплан!" (1980), "Борат" (2006), "Що ми робимо у тінях" (2014) та "Пінгвіни Мадагаскару" (2014).
Ще сиру, Громіте?
Є щось невимовно затишне у пластиліновому світі, створеному британською анімаційною студією Aardman.
Ностальгія за старою дивакуватою Англією, одержимою сиром? Безсоромна дурість і нестримні каламбури? Величезні зубасті посмішки? Або усвідомлення того, що навіть якщо герої потрапляють у тотальну халепу, їм нічого не загрожує, адже вони - з пластиліну?
"Воллес і Громіт та прокляття кролика-перевертня" (2005) містить всі ці інгредієнти, доповнені чудовим голосом Пітера Салліса та хитромудрими приладами - суцільне задоволення від першої до останньої хвилини.
Шанувальники японської студії анімації Ghibli стверджують, що їхні мультфільми не менш дотепні та життєрадісні. Але якщо ви не маєте наміру зраджувати Aardman, подивіться "Втеча з курника" (2000), " Пірати! Банда невдах!" (2012), "Дикі предки" (2018) та "Баранчик Шон: Фермагеддон" (2019).
Відчути братство
"Святковий обід у середині літа" (2008) - це чарівна комедія про вік та їжу. Фільм став режисерським дебютом італійського актора і сценариста Джанні Ді Грегоріо, відомого за драмою "Гоморра".
Головний герой 60-річний чоловік доглядає за своєю літньою матір'ю та водночас іще за трьома немолодими жінками. Цей надзвичайно легкий фільм оповідає про прості буденні радості та задоволення, яке ми здатні отримати, турбуючись про інших, готуючи смачну їжу та відвідуючи старого друга.
А щоб нагадати собі, як важливо відчути себе частиною спільноти, можна подивитися "Це дивовижне життя" (1946), "Амелі" (2001), "Чоловічий стриптиз" (1997) Пітера Каттанео та будь-яку екранізацію романів Джейн Остін на вибір.
А також комедію "Пригоди Паддінгтона 2" (2017), в якій сусіди рятують довірливого ведмедика від підступного Містера Каррі.
Якщо ви все ще сумніваєтесь у лікувальній силі кіно
Комедія "Перемотка" (2008) Мішеля Гондрі про двох друзів (Джек Блек і Мос Деф), які випадково стирають усі записи на відеокасетах зі студії прокату. Щоб приховати свій промах, друзі знімають власні аматорські версії "Мисливців за привидами", "Коли ми були королями", "Космічної одіссеї 2001 року" та інших відомих фільмів.
Комедія "Перемотка" між іншим - ще й ностальгічна згадка про часи, коли подивитися фільм збиралися усім районом - задоволення, в якому багатьом на разі відмовлено.
Схожі за настроєм "Мандри Саллівана" (1941) Престона Стерджеса та "Новий кінотеатр "Парадізо" Джузеппе Торнаторе 1988 року.
Побачити світло в кінці тунелю
І насамкінець - науково-фантастичний мультфільм "Волл-і" (2008). Класика студїі Pixar оповідає про самотнього іржавого робота, що мешкає на спустошеній, забрудненій сміттям Землі.
Втім, зрештою, на своїх зоряних крейсерах на Землю повертаються люди, вони засіюють поля, які поступово починають колоситися.
Вселяє надію.
Джерело – Вгору
