Під вигуки: «Крутянці - перші кіборги» в Херсоні увечері 29 січня відбулася смолоскипна хода.
Довгі десятиріччя радянська влада намагалася замовчати, перекрутити, принизити значимість бою під Крутами 29 січня 1918 року. Коли молоді українські курсанти стали пліч-о-пліч з досвідченими військовими для захисту Києва від більшовицької навали. Їх самопожертва дала змогу укласти з європейцями Берестейський мирний договір, яким Українська Народна Республіка визнавалася незалежною державою. Ціною цього стали вбиті червоноармійцями близько 300 українських юнаків.
Одна з колон маршу пам’яті Героїв Крут запалює смолоскипи
Хоча запеклі бої поблизу селища Крути сталися понад сто років тому й далеко від нашого міста, херсонці вже шостий рік поспіль збираються у цей день на марш «Пам’яті Героїв Крут», вшановуючи полеглих хлопців. І навіть монотонна дощова погода не стала на заваді понад сотні херсонців зібратися й пройти зі смолоскипами центральним проспектом міста.
Кореспондентка «Вгору» розпитала учасників заходу про те, що спонукало їх вийти на марш.
Студент Євген Кравченко розповів, що прийшов на цей марш адже бачить власне майбутнє в сильній країні, яка знає своїх справжніх героїв. Вивчаючи світову історію, він відкрив для себе важливу річ: сильні та успішні країни, наприклад Англія чи Франція, цінують власну історію, підкреслюючи її славетні сторінки, але й не забуваючи трагічні.
Студент та учасник маршу Євген Кравченко
«Насправді наша історія має багато славетних сторінок, які позначають етапи становлення сучасної України. Тобто ми не отримали незалежність просто так, як багато хто каже. Це результат зусиль багатьох діячів періоду Київської Русі, козаччини, Визвольних змагань та багатьох інших. Бій під Крутами, на моє переконання, став цеглиною в здобутті самостійності та є славетною й жертовною сторінкою історії. Але нам у школі чомусь подавали концентрований «Плач Ярославни», часто прикрашений огидною шароварщиною», - розповів Євген.
«Історія сторічної давнини повторюється», — вважає відома волонтерка та почесна містянка Херсона пані Галина Уманець. Вона пов’язує за схожістю розстріляних більшовиками курсантів під Крутами з жорстоко побитими беркутом студентами на Майдані у 2013 році:
«Можливо, їх не коректно порівнювати, бо це не співмірні події. Але я чітко розумію: якщо ми не зробимо висновків й українців знову вдасться роз’єднати, то за це, окрім нас, платитимуть життями майбутні покоління. Ми вже втратили дуже багато людей у сучасній війні з Росією, але проросійські сили знову піднімають голови у нашому місті та й у селах області. На ветеранів нападають, до них часто виявляють неповагу, наприклад, проганяють із транспорту. А в центрі міста з’являються написи «Херсон — це Росія», які за гроші малюють безхатченки. Нам зараз не можна мовчати й удавати, що нічого не відбувається, тому я прийшла сюди й виходжу на кожну патріотичну акцію.»
Колона рушила з площі Свободи проспектом Ушакова до пантеону героїв Небесної Сотні
Цьогорічний марш проходив інакше, ніж минулого року та складався з двох окремих колон. У певний момент люди в куртках «Національний Корпус» утворили окрему колону та, запаливши фаєри, рушили проспектом Ушакова голосно вигукуючи: «Крутянці - перші кіборги», «Україна - понад усе»...
Одна з учасниць маршу пам’яті Героїв Крут
Трохи згодом, співаючи український гімн, рушила друга колона зі смолоскипами, до якої входили активні містяни та учасники різних політичних партій. Зустрічаючи колону, перехожі зупинялися, діставали камери та робили фото і відео.
Деякі херсонці прийшли вдягнутими у козацьке вбрання
Схоже, пересторожлива думка пані Галини Уманець щодо хиткої єдності у суспільстві, дійсно має підґрунтя, якщо у невеличкому Херсоні не змогли порозумітися учасники одного маршу, і при цьому всі вони називають себе патріотами єдиної України.
На цей захід херсонці приходили родинами
Джерело – Вгору