Збалансованим вивченням рідних мов нацменшин та державної мови у школах опікуватиметься освітній омбудсман.
Про це під час форуму “Права та свободи національних меншин в Україні: соціальні рішення, правове регулювання” повідомила Світлана Харченко, головна фахівчиня відділу змісту освіти, мовної політики та освіти нацменшин у Міністерстві освіти і науки України, пише Центр прав людини ZMINA.
“Зараз затверджується положення про роботу омбудсмана і формується склад його секретаріату. Орган має запрацювати в листопаді 2019 року. Закон про освіту дає національним меншинам та корінним народам насамперед, зокрема, збалансований підхід державної та рідної мов, запроваджує європейські цінності в національну систему освіти та якість освіти”, – сказала вона.
Представниця міністерства повідомила, що закон про мову гарантує вивчення рідної мови поряд з українською для учнів корінних народів 1–11-х класів. В Україні діти нацменшин 1–4-х класів навчаються кримськотатарською, болгарською, молдовською, польською, румунською, словацькою, угорською та російською мовами. У 5–11-му класах – молдавською, польською, румунською, угорською та російською.
Окрім цього, 30 мов вивчають як іноземні мови й мови національних меншин та корінних народів.
За даними міністерства, у 2018–2019 навчальних роках в Україні рідними мовами – болгарською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, словацькою та угорською – навчалися 357 834 учнів.
Аби виконати ст. 7, 21 закону про освіту, ст. 21 закону про функціонування української мови як державної, міністерство розробило дорожню карту імплементації норм законодавства. У документ увійшли такі розділи, на які передбачили фінансування:
- створення додаткових умов для вивчення української мови;
- забезпечення закладів загальної середньої освіти сучасними засобами навчання і навчальною літературою українською мовою;
- створення онлайн-ресурсів для вивчення української мови;
- організація мовних таборів для учнів;
- підготовка підвищення кваліфікації вчителів;
- збереження національної самобутності корінних народів і національних меншин як складової українського суспільства;
- підтримка українського шкільництва за кордоном;
- консультації з громадськістю;
- міжнародне співробітництво;
- комунікація освітньої реформи.
Представник Всеукраїнської національно-культурної молдовської асоціації Анатолій Фєтєску заявив, що норми законодавства змушують національні меншини зрештою відмовитися від вивчення рідної мови в школах.
Водночас учасник робочої групи з напрацювання закону про мову Андрій Смолій зауважує: цей закон часто трактують через призму спотворених фактів. Він наполягає, що закон не забороняє інших мов.
“Часто зі ЗМІ, особливо з медіа держави-агресора, лунає, що закон про державну мову щось забороняє. Це неправда. Він допомагає українській мові після сотень років заборон зайняти своє місце серед інших мов як єдиній державній мові в Україні. Закон допомагає отримати інформацію та послуги державною мовою і не забороняє це робити іншими мовами. У публічному просторі як громадяни України, так й іноземці мають право використовувати іншу мову”, – зазначив Смолій і додав, що схожі закони є в державах, які потерпали від колоніального гніту, зокрема в Польщі, Латвії, Литві, Естонії.
Джерело – Вгору