Багато хто хоче знищити в місті всі тополі, аби не було тополиного пуху, який, мовляв, викликає алергію. Чи це дієвий спосіб боротьби з алергією? Ні. Дієво зменшувати симптоматику алергії, якщо вона є. А щоб була менша поширеність алергії, слід боротися з тютюнопалінням, забрудненням повітря зваженими часточками, пліснявими будинками та бур’янами, і садити хвойні дерева та бавитися з тваринами.
Про це Уляна Супрун повідомила на своїй сторінці у Фейсбук.
Насправді, тополиний пух не викликає алергію. Він може потрапляти в очі чи до носа, але він — лише механічний подразник, а не алерген. А загострення алергії викликає цвітіння диких злаків, як то тимофіївки, яке в часі збігається з дозріванням насіння тополі. Саме пилок злаків розноситься вітром і викликає алергію.
Чи це означає, що тополі не мають жодного відношення до алергії? Ні, мають, але не так, як ми звикли думати. Тополя це дводомна рослина. Є жіночі дерева, які утворюють насіння, оточене пухом, а є чоловічі дерева, які навесні виділяють пилок, який розноситься вітром. Тополі дійсно можуть викликати алергію, але навесні, в березні чи квітні, коли квітнуть чоловічі дерева, і їхній пилок ми вдихаємо. Але це все одно не означає, що слід знищувати тополі.
Алергія, зазвичай, розвивається на кілька алергенів — приміром, пилок тополі, берези, полуницю, чи молоко або арахіс. Можна уявити, що всі тополі і берези в місті щезли, але всі алергени в будь-якому разі зникнути не можуть.
Що таке алергія?
Спрощено алергія — це невиправдана реактивність імунної системи конкретної людини. Імунна система мала б не звертати увагу на безневинні речовини, як-то пилок чи їжа, а натомість бурхливо реагує виділенням гістаміну. Ми відчуваємо це як сльози, набряк в носі чи висипання на шкірі.
Що провокує розвиток алергії?
Часто алергія розвивається в людей з сімейною історією алергії та астмою. Масштабне дослідження чинників, що впливають на поширеність алергії, екземи та ринокон’юктивіту показали, що ранній контакт із пилком захищає від розвитку алергій, а не навпаки.
Тобто пилок тополь та інших рослин, який ми вдихаємо в ранньому дитинстві, захищає нас від алергії в майбутньому. З котиками та генетично зумовленою астмою, до слова, та сама історія — пухнастики зменшують ймовірність розвитку астми в дитини.
А ось пасивне куріння, пліснява в помешканні, раннє лікування антибіотиками, забруднення повітря зваженими частками та оксидами сірки і азоту збільшують імовірність розвитку в дитини алергії чи астми.
Що робити алергікам?
- Передусім, піти до лікаря і з’ясувати, на що саме і коли розвивається алергія. Тут стануть в пригоді аналізи і харчові тести. Лікар пропише препарати, що допоможуть пережити алергію з якомога меншим дискомфортом.
- Коли в повітрі пилок, на який у вас алергія, варто щільно зачиняти вікна, вмиватися та промивати носа, аби зменшити контакт.
- Муніципальні служби з благоустрою, у свою чергу, мають знищувати бур’яни, утримувати газони підстриженими (але не під корінь, не в спекотний день, і не на світанку у вихідний) та не допускати появи злаків, які колосяться, чи амброзії.
- Миття вулиць також сприяє зменшенню кількості алергенів і просто бруду в повітрі.
Дерева — проти алергії. Дерева в місті стають в пригоді у боротьбі з алергіями і астмою. Як саме?
Місто забруднює повітря. Зважені часточки, а також похідні дизельного пального в повітрі та оксиди азоту та сірки провокують алергію. В цьому році ВООЗ визнала забруднення повітря однією з десяти головних загроз здоров’ю людства, разом із відмовою від вакцинації, множинною стійкістю бактерій до антибіотиків, пандемією грипу.
Місто гарячіше за передмістя на 10-12 градусів за Цельсієм. Говорять про так звані міські острівці спеки. Вихлопні гази міста створюють локальний парниковий ефект, а спека посилює шкоду забрудненого повітря нашим органам дихання та імунній системі.
Через спеку змінюється біорізноманіття міста, з’являються нові види трав, а кількість пилку зростає. Оксиди карбону, азоту та сірки, притаманні міському і придорожньому повітрю, підсилюють цвітіння амброзії і тимофіївки. Все це посилює прояви алергії.
Саме зелені насадження в містах є ефективним засобом у боротьбі з міськими острівцями спеки та забрудненням повітря, а отже алергіями.
Дерева очищають повітря від газів та зважених часточок. Найбільш ефективними є змішані насадження різної висоти, що ростуть близько до джерел забруднення, тобто вздовж доріг.
Найбільш ефективними очищувачами повітря є хвойні дерева, а також дуб і падуб (останній відомий як елемент різдвяного декору), а також старі і великі верби, катальпи, платани, липи, клени та не дуже поширені в нас гінкго та гледичія колюча. Остання формує широку крону та ідеально підходить до створення затінку на вулицях.
Для найбільшого ефекту, в місті мають бути широколистяні дерева, хвойні та чагарники, що рівномірно ростуть і утворюють затінок. Просто парків і скверів замало для боротьби із забрудненим повітрям, високою температурою і одним з їхніх наслідків — алергією.
У здоровому місті не рубають тополі заради боротьби з алергіями. В ньому косять газони, садять дерева та кущі на кожній вулиці.
Джерело – Вгору
