Українсько-сирійське подружжя Марія та Яхья Салібі двічі стали переселенцями. Спочатку тікали від війни у Сирії, потім — на Сході України.
"У 2010-2011 роках були впевнені, що житимемо в Дамаску. Ніхто й не думав, що там почнеться. Так само, як і Україна, Сирія була абсолютно безпечною країною", - розповідає Яхья Салібі.
Після початку воєнних дій у Сирії, разом з Марією переїхав до її будинку у Східній Україні. Там у вересні 2013 одружилися. На весіллі не було жодного родича Яхья - усі роз'їхалися світом. За допомогою батьків Марії, молодята відкрили власну крамницю з інструментами. Через кілька місяців після того почалася війна, повідомляє dw.com.
"Коли підняли російський прапор, зрозумів — відбудуться великі зміни", - каже Яхья. Виїхати з міста не могли. У цей час разом із дружиною чекали на першу дитину — дочку Єву.
"Ми поїхали до лікарні на околиці міста. Були виснажені, чули стрільбу та вибухи. Один стрес за іншим", - каже Марія.
"Одного разу потрапив прямо під перестрілку. Зателефонувала схвильована дружина та сказала негайно повертатися додому. Я приїхав, а під під'їздом лежали тіла загиблих. Мусив їх переступити, аби зайти", - каже Яхья.
Через місяць після народження доньки, виїхали до Києва, де живуть досі.
"У Києві довго не міг знайти роботу. Не хотіли брати переселенців через бюрократичну тяганину. Почати бізнес було єдиною можливістю. Разом із кількома сирійцями зміг відкрити невеличку кав'ярню. Це важко. Потрібно мати дві-три роботи, щоб вижити. Я втратив свою батьківщину і моя дружина також. Вона хоч і живе у Києві, але почувається, як іноземка"
Джерело – Вгору
