Виставка-ретроспектива творів Лазаря Штирмера, яка відкрилася в художньому музеї 20 жовтня, отримала дуже влучну назву: «Відображення епохи».
Варто тільки поглянути на будь-яку з більш ніж півсотні представлених картин — і ти безпомилково визначаєш, коли вони написані: ці робітниці — десь із 1960-х, той спортсмен — герой 80-х, а портрет модельєра — явно родом із 70-х. Типовий соцреалізм з героїзацією людини праці, але без пафосу: спокійний упевнений погляд, сильні руки. Стримана кольорова гама — данина «суворому стилю». І повне відчуття, що ти потрапив у минуле. Як представник своєї епохи Лазар Штирмер створив художній документ, за яким можна вивчати другу половину ХХ століття.
Хтось серед цих портретів, пейзажів та натюрмортів явно ностальгіє за давніми часами та власною молодістю. Хтось згадує минуле і радіє від впізнавання того, про що майже забув. Дехто починає розуміти, як докорінно змінилося наше життя. А для когось це знайомство з естетикою минулого, часом дивною і незрозумілою.
Виставка «Лазар Штирмер. Відображення епохи» стала гарним приводом нагадати землякам про відомого херсонського художника, якому цієї осені могло б виповнитися 95. Згадують Лазаря Шулимовича як людину товариську, інтелігентну та чесну, яку поважали і за професійну майстерність, і за принциповість.
Майже все життя він жив і працював у Херсоні — з перервами на навчання в Луганському художньому училищі перед війною, евакуацію та роботу на будівництві військового заводу у Північному Казахстані під час війни та навчання у Кримському художньому училищі в 1950-ті. Тому на полотнах майстра так багато наших земляків та рідних краєвидів: безмежне море, безкрає небо, спекотний степ. Навіть натюрморти насичені ознаками нашого південного краю.
Тож є на що подивитися, є чому здивуватися, є що згадати. І навіть того, хто прагне звідусіль викреслити «усе радянське», творчість Лазаря Штирмера, не може не зачарувати.
${gallery:8e5d0562f4216d3f3b7c5f46175a0d82}
Джерело – Вгору
