До якої межі може девальвувати гривня та чи варто вкладати гроші в криптовалюти, Politeka розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.
– Кожен день курс долара зростає, і всі хочуть знати, чому.
– Це, на жаль, план штучної девальвації гривні, який відновився з початком осені. І очевидно, що це ще не кінець. Тому що в державному бюджеті на 2017 рік передбачений курс 27,2. Я так розумію, що уряд і Нацбанк впевнено йдуть цієї дорогою штучної девальвації, як мінімум до 27,2 до кінця цього року. Не виключено, що курс буде ще нижчим. Бо одне діло – це план Національного банку, а інше – як реагує ринок.
– Навіщо потрібна ця штучна девальвація?
– Я так розумію, що нинішній уряд йде протоптаною стежиною попереднього уряду, коли за рахунок девальвації легко вбивати одразу двох зайців. По-перше, йде поповнення як центрального, так і місцевого бюджетів через інфляційний ефект, який іде після девальвації. По-друге, а може для них це перше, задовольняються апетити наших знаменитих крупних експортерів. Вони ж – головні фінансово-промислові групи, вони ж – політичні групи. От для них і проводиться ця девальвація гривні. Бо для експортерів чим дорожча іноземна валюта, тим краще.
Наведу приклад, три з половиною роки назад, коли курс долара ще був вісім, продав якийсь експортер, металу, наприклад, продукції на мільярд доларів за рік. Чи зерна, чи хімічних речовин. Три з половиною роки тому він би мав за це 8 млрд грн. Зараз, продав той самий об’єм продукції, на той самий мільярд доларів, – і вже має майже 27 млрд грн. А затрати в нього всі в основному гривневі. Це, перш за все, зарплата, ну і видобуток тих ресурсів, які добуваються на території України. Тому це дуже вигідно і легко для експортерів і уряду, бо інфляційний ефект наповнює бюджет. Але дуже важка дорога для нас – громадян України і всіх українських підприємств, які не є експортерами. А таких є більшість – майже весь малий і середній бізнес. Але для діючого уряду, як і для попереднього, інтереси громадян і підприємств-неекспортерів не є важливі.
– На скільки знизиться дохід простих громадян у відсотках?
– На скільки девальвує гривня – приблизно на такий самий відсоток девальвують наші з вами гривневі доходи. В проекті бюджету на наступний рік уряд заклав подальшу девальвацію – курс 30,1. Відносно того періоду, коли цей бюджет подавався, це девальвація ще на 15%. Це означає, що ще мінімум на 15% знецінюються наші з вами доходи. Хоча уряд і заявляє, що він піднімає мінімальну зарплату, але через інфляційний ефект всі ці підвищення зарплат і пенсій просто нівелюються. Може вийти так, що за мінімальну зарплату 3723, які закладаються на наступний рік, можна буде купити менше, ніж сьогодні за 3200.
– Чи можуть зараз люди впливати на курс гривні? Може не купувати долари чи вкладати гроші у свій бізнес?
– Ми самі поодинці нічого зробити не можемо. Тому що основа курсу формується на міжбанку, на якому ключовим гравцем повинен бути центробанк країни. Але оскільки в них план – девальвація гривні, то вони не будуть здійснювати ті заходи, які би забезпечували стабільність курсу. У них інший план – щоб гривня далі девальвувала. Ми отримуємо зовнішню фінансову допомогу, ми її просимо, в тому числі від МВФ. Але в мене виникає просте запитання: для чого ми тоді беремо гроші від МВФ, збільшуючи таким чином державний борг? Якщо ми за ці гроші навіть не стабілізуємо курс гривні. А це – головне завдання. Тому що без стабілізації курсу не можна розраховувати на якийсь економічний розвиток.
– У вас є відповідь на це питання: навіщо?
– Я вже частково сказав, щоб дуже легкою дорогою наповнювати бюджет і задовольняти апетити експортерів. Поки українське суспільство буде мовчати і погоджуватись з таким підходом, до того часу вони будуть це робити. Бо влада у будь-якій країні нічого не робить добровільно, все робить під тиском суспільства.
Але зараз для суспільства закидається таке пояснення майже всіх подій, в тому числі і економічних, що у нас іде війна і тому, нібито, інакше не може бути. Але є багато країн, які перебувають в стані війни, і в них при цьому валюта не девальвує. У всякому разі, не в таких темпах, як в Україні. А тим більше враховуючи, що ми отримуємо зовнішню фінансову допомогу, ми не наодинці зі своїми проблемами. Нас підтримує весь цивілізований світ: і пряма фінансова підтримка, і підписали з нами зони вільної торгівлі і ЄС, і окремі країни за межами ЄС. Тобто йде всебічна економічно-фінансова підтримка України. Враховуючи цю підтримку, ми повинні б мати зовсім іншу економічну ситуацію. В тому числі по курсу гривні.
– Ми чекаємо ще на транш від МВФ. Але може він нам не потрібен? Можливо, він погіршить ситуацію?
– Транш МВФ, як мінімум, не повинен погіршувати ситуацію. Для цього і беруться гроші в борг, щоб вирішувати економічні проблеми. Але транші МВФ у нас надходять всі три з половиною роки з часу, коли Росія розв’язала війну проти України. Не просто відновлена програма МВФ, а вона збільшена – з 12,5 до 17,5 млрд. Нам всі ці роки надходили транші – інколи здвоєні, інколи навіть строєні. Один раз надійшло п’ять мільярдів доларів. Це три транші в одному. А які економічні проблеми ми завдяки цим траншам вирішили? Стабілізації курсу гривні немає, бюджетні проблеми не вирішуються. Все вирішується за рахунок інфляції. Тоді для чого ми беремо гроші і в МВФ, і з інших джерел? Збільшуємо державний борг, який на сьогодні вже $77 млрд? Тобто ми робимо таким чином подвійну шкоду: з одного боку, збільшуємо державний борг, а з другого, не вирішуємо ніяких проблем.
– Чого не вистачає, щоб їх вирішити? Це політична воля повинна бути? Чи може в нас не дуже добрі економісти й фінансисти сидять?
– Я не вірю, що в усьому Кабінеті міністрів чи в усьому Нацбанку немає спеціалістів, які б розуміли, що відбувається. В нас така традиція політичної культури чи її відсутності, що всі рішення спускаються згори – від президента країни. Бо зараз і прем’єр-міністр, і голова НБУ – це пропрезидентські люди. Завдання вони отримують від президента, і його вниз по вертикалі виконують.
Питання в тому, чому саме такі завдання йдуть від глави держави. Бо, враховуючи ту підтримку, яку ми отримуємо, економічна політика в Україні могла би бути зовсім іншою. Але тут важлива мотивація – чому? Чи для інтересів країни, чи для інтересів свого бізнесу? Ці два інтереси прямо протилежні. Бо для держави вищий інтерес – збирати більше податків. А для бізнесу інтерес протилежний – менше платити податків. Якщо бізнесмен виходить на державну посаду, в нього виходить конфлікт інтересів. Він працює, і в нього мотивація розвивати свій бізнес чи розвивати країну? Через цей конфлікт інтересів ми маємо недолугу економічну політику держави.
– Ви кажете, що головою НБУ керує президент. Але він повинен бути самостійним. На ваш погляд, чи можливо це в Україні? І чи були взагалі в Україні такі незалежні голови НБУ?
– Звичайно, за двадцять шість років в нас були голови НБУ, які виконували ті функції, які центробанк країни і має виконувати. Зараз, на жаль, Нацбанк перетворився на виконавця комерційних замовлень. Це стосується і курсу гривні заради експортерів, і масового банкопаду, коли було ліквідовано дев’яносто банків. Звичайно, серед них були і хворі, але були ліквідовані і цілком здорові банки. Наприклад, як банк «Михайлівський» чи банк «Хрещатик». Їх не треба було ліквідовувати, їх треба було трохи докапіталізувати. Але, очевидно, що це було якесь комерційне замовлення – зняти конкурентів. Бо і глава держави також є власником одного з комерційних банків, який, до речі, розвивається небаченими темпами для країни, яка є в стані війни. Тобто у всіх комерційних банків криза, проблеми, а президентський банк росте, як на дріжджах.
– Як ви ставитеся до націоналізації ПриватБанка?
– Це така історія, яка має дві сторони, як монета. З одного боку, в тій ситуації, в якій вже був ПриватБанк перед націоналізацією, його не можна було не націоналізувати. Але є інша сторона – а чому було доведено до такої ситуації? Чому колишні власники ПриватБанку почали його спустошувати? Виводити капітал через фіктивні фірми. Напевно, це через конфлікт з президентом. Або, можливо, це була попередня змова. Тобто тут уже справа правоохоронних органів майбутніх років. Тому що очевидно, що при діючій владі ніяких розслідувань не буде.
– Ще в серпні в уряді говорили, що не планують підвищення тарифів. А зараз ситуація змінилась, і вже планується підвищення десь на 20% – і на газ, і на електроенергію. Як ви вважаєте, чому зараз все змінилося?
– З одного боку, у фінансовому плані «Нафтогазу» є підвищення ще на 19% газу для населення. До речі, з 1 жовтня. В той же час, профільний міністр заявляє, що ніякого підвищення не буде. У всякому разі, для нього немає підстав.
Виходить так, що в уряді одна рука не знає, що робить інша і навпаки. Ідуть прямо протилежні заяви і анонси подій навколо тарифів і цін на енергоресурси. Тому ми тільки по факту того, що відбудеться, побачимо, чи буде це підвищення, чи не буде. Але якщо йде штучна девальвація гривні, у нас ми більшість енергоресурсів імпортуємо, якщо дорожчає іноземна валюта, за яку ми купуємо їх, то і енергоресурси теж будуть дорожчати. Що ми вже бачимо на ринку пального – і бензин, і дизельне пальне, й автогаз дорожчають, бо це все на 85% – імпортний товар. Якщо дорожчає іноземна валюта, долар і євро, відповідно і цей товар дорожчає. Тому, поки уряд з Нацбанком не зупинять цю штучну девальвацію гривні, до того часу у нас завжди будуть рости в ціні енергоресурси. А далі будуть дорожчати по ланцюговій реакції всі товари і послуги. Тому що енергоресурси – це завжди елемент собівартості будь-яких товарів і послуг.
– Ви дивилися новий бюджет, що ви думаєте про нього?
– Проект бюджету на 2018 рік я можу охарактеризувати навіть не трьома буквами, і навіть не на три букви його назвати, а на дві. Два «Б». Одне «Б» – це благо, друге «Б» – це борги. Здогадайтесь, кому що дістанеться.
Благо: з одного боку уряд анонсує підвищення мінімальної зарплати – з 3200 до 3723. Це приблизно на 16%. Тепер для порівняння: витрати на Верховну Раду збільшуються на 35%, витрати на Адміністрацію президента – на 40%, а на Кабінет міністрів – у два з половиною рази. От вам для порівняння блага. А що нам? А нам – борги. Бо у проекті бюджету на 2018 рік заплановано збільшення державного і гарантованого державою боргу ще на 231 млрд грн. Тобто це дев’ять з лишнім мільярди доларів тільки за один 2018 рік.
– Я хотіла б повернутися ще до валют. Саме ви у якій валюті радите всім зберігати гроші, якщо вони є?
– Хотілося б, з міркувань патріотизму, говорити тільки про гривню. Але є об’єктивна ситуація, я розумію, що кожен громадянин хоче захистити свої заощадження.
Враховуючи ситуацію на ринку, найвигідніше, якщо є ресурси, купувати нерухомість і землю. Бо зараз на нерухомість і на землю в Україні найнижчі ціни. Вже практично нереально, щоб вони були ще нижчі. А далі, коли закінчиться війна, а вона рано чи пізно закінчиться, всі ці активи ростимуть в ціні самі собою. Але це за умови, що у вас є ресурс на нерухомість чи землю.
– Для людей, у яких грошей не багато, але є якась сума, яку вони можуть витратити не на нерухомість, а на валюти, все-таки, що краще взяти – євро чи долари? І коли – прямо сьогодні, або почекати ще місяць-два?
– Оскільки ми бачимо, як практично кожного дня девальвує гривня, напевно, що я змушений рекомендувати позбуватись гривні і міняти її на тверді валюти. Немає значення на які. Це можуть бути швейцарські франки – це рівноцінні, так звані тверді валюти, у яких відбувається взаємне коливання курсу, але дуже незначне. На жаль, я змушений це рекомендувати нашим людям до того часу, поки уряд з Нацбанком будуть і далі штучно девальвувати гривню.
– Крістін Лагард, голова Міжнародного валютного фонду, нещодавно сказала, що криптовалюти можуть стати широко вживаними і навіть замінити долар або євро в країнах, де нестійка економіка. Чи може це відбутися в Україні, і як ви взагалі це прокоментуєте?
– Це навіть не заява, це така філософія. Мода на криптовалюти зараз майже на своєму піку. Але з приводу цих валют в мене, як економіста, одне запитання – а чим вони забезпечені? Якою економікою? Які їх банки у світі приймають? Під які відсотки? Тобто, я не те, що підозрюю, я бачу, що це є МММ світового масштабу. І я би не рекомендував, особливо зараз, коли ціни на піку, витрачати свої гроші на ці псевдовалюти.
Джерело – Вгору
