У Верховній Раді має з’явитися законопроект «Про державні та інші свята, пам’ятні дати та скорботні дні України». Таку інформацію озвучив директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Згідно з проектом, 8 березня пропонують позбавити статусу святкового вихідного дня, так само вчинити і щодо 1 травня. А от вихідний 9 травня перенести на 8 травня, аби разом із Європою вшановувати пам’ять загиблих у Другій світовій війні. Таким чином в Україні продовжують взятий на декомунізацію курс, зазначає Володимир В’ятрович. Загалом планують зменшити кількість державних святкових вихідних з 11 до 9. У парламенті поки що не бачили законопроекту, втім, в курсі подібних планів і чекають на розгляд. В суспільстві ж розпочалась дискусія як на політичному, так і на історичному ґрунті – чи є весняні свята радянською спадщиною та чи вплине відсутність вихідного на відзначення цих свят?
На державному рівні мають відзначатися ті свята, які знаменують визначні події для України, а не ті, які лишилися від радянського минулого, вважає директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Після того, як проект закону пройде громадське обговорення, його розглянуть та підправлять в Кабміні, а далі спрямують до Верховної Ради. Володимир В’ятрович переконаний, що підтримка у парламенті буде.
Що скасують, що додадуть – пропозиції
Вихідним планують зробити 8 травня замість 9 травня, аби разом із Європою відзначати День пам’яті та примирення. 9 травня залишиться державним святом Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, втім, без статусу вихідного дня.
«Те, що ці свята є вихідними – це суто радянська традиція. І в цьому легко переконатись, якщо подивитись, в яких країнах це досі відзначається. 8 березня є вихідним лише в близько 15 країнах світу. Натомість для того, аби проводити день із родиною, ми пропонуємо ввести День сім’ї і вихідний кожної другої п’ятниці вересня. 2 травня – це взагалі українське ноу-хау, тому що в цей день немає жодного свята. Що стосується 1 травня, Дня солідарності трудящих, попри те, що він відзначається у великій кількості країн, лише в пострадянських державах він є вихідним», – пояснив в ефірі Радіо Свобода Володимир В’ятрович.
В Інституті національної пам’яті пропонують натомість додати такі вихідні: Шевченків день (9 березня), День сім’ї (друга п’ятниця вересня). А також відмовитися від практики перенесення свят, якщо вони випадають на суботу та неділю (крім Нового року, Різдва і Великодня).
Загалом же кількість державних святкових вихідних на рік хочуть скоротити з 11 до 9. Якщо ж не скасувати, то 11 державних святкових вихідних в Україні перетворюються на 15-20, зауважує Володимир В’ятрович
«Наведу приклад Великобританії, в якій 8 державних вихідних. Переконані, що ситуація в країні є такою, що потребує мобілізації зусиль суспільства і, на жаль, коли в нас випадають півмісяця в січні чи травні, то це не сприяє нормальному розвитку держави», – зазначає В’ятрович.
Я тут не бачу взагалі великих проблем чи катастроф – Княжицький
В «Опозиційному блоці» різко засудили ініціативу Українського інституту національної пам’яті та виступили із заявою з вимогою звільнити його директора.
Також політична сила просить СБУ перевірити діяльність інституту на предмет дій, спрямованих на розкол країни та загрозу національній безпеці. Пропозицію про скасування вихідних у зазначені дати в «Опозиційному блоці» вважають неповагою до прав жінок та Дня перемоги.
У комітеті Верховної Ради з питань культури та духовності готові розглянути проект максимально швидко, щойно він надійде, зауважує його голова Микола Княжицький, депутат від «Народного фронту».
«Я тут не бачу взагалі великих проблем чи катастроф. Що стосується спекуляцій з приводу того, що хтось пропонує не святкувати День перемоги, то мова йде про перенесення вихідного дня і вшанування жертв Другої світової війни лише на один день, разом з Європою, з 9 на 8 травня. Щодо скасування вихідних на 8 березня та 1 травня – не бачу жодної катастрофи. Хто хоче це робити, мають повне право. Але це не зовсім святкові дні, в нашій традиції вони стали святковими. 8 березня – це День солідарності і боротьби за права жінок. За ці важливі речі можна боротися постійно, 8 березня теж, і не обов’язково в цей день пити горілку і не ходити на роботу. Те саме стосується і 1 травня», – наголошує депутат.
Щодо обурень с приводу ініціативи від політичного середовища, то Микола Княжицький переконаний, що це спроби зберегти країну в ореолі радянських цінностей в інтересах країни-агресора.
«Це не крок ані вперед, ані назад, це крок вбік» – історик
Історик, публіцист, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак вважає, що не можна процес скасування святкових вихідних називати декомунізацією, бо ці свята були привласнені комунізмом, але такими не є.
«Перше травня – не є радянсько-комуністичним святом. Це є свято робітничого руху і лівих, пов’язаних з розстрілами демонстрацій в Чикаго. Інша справа, що комунізм це спробував привласнити. Перше святкування 1 травня відбулося у Львові за участі Івана Франка, Михайла Павлика, радикалів, соціал-демократів (українських, польських, єврейських). 8 березня – паралель така сама, це свято, яке було вкрадене та монополізоване комуністами. Саме по собі це свято лівої традиції. Такі речі би мали залишатися, їх не треба атакувати», – розповідає історик.
Ярослав Грицак наголошує, що хвилі соціальної дискусії, які здіймуться, можуть бути скоріш за все нетривалими, але залишать неприємний осад.
Він зауважує, що перейменування і всі інші заходи декомунізації проходять на тлі слабких реформ в країні, тож виникають певні негативні асоціації.
«Чим більше не вдаються реформи, тим більше тиснуть на педаль історичної пам’яті. Це не крок ані вперед, ані назад, це крок вбік», – ділиться своїми міркуваннями історик.
Джерело – Вгору
