Незабаром в Україні запрацює система електронного декларування.
В одному реєстрі буде зібраний великий масив даних про річні доходи та власність посадовців.
Автор CorruptUA.org Геннадій Матвієнко розібрався в особливостях впровадження е-декларування та пояснює користь від цього нововведення.
01
КОЛИ ЗАПРАЦЮЄ ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ?
Згідно з Законом України, система повинна розпочати роботу у 2016 році, проте конкретної дати не встановлено. Спочатку запуск планувався на 1 липня, але на початку червня старт перенесли на 15 серпня 2016 року.
02
ХТО ПОДАЄ ДЕКЛАРАЦІЇ?
Декларації подають усі високопосадовці, народні депутати, депутати місцевих рад, міські та селищні голови, посадові особи збройних сил України, судді, співробітники податкової служби, посадові та службові особи органів прокуратури, НАБУ, члени Національного агентства з питань запобігання корупції, Центральної виборчої комісії, поліцейські та інші.
03
КОЛИ ПОТРІБНО ЗАПОВНЮВАТИ ДЕКЛАРАЦІЮ?
До 13 жовтня 2016 року (протягом 60 днів починаючи з моменту запуску) декларації мають подати особи, які згідно зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Це близько 50 тисяч високопосадовців – починаючи від Президента, глави Уряду, народних депутатів, міністрів і закінчуючи керівниками департаментів виконавчих органів влади. Всі інші державні службовці почнуть заповнювати електронні декларації вже з 1 січня 2017 року.
04
ЧИМ Е-ДЕКЛАРАЦІЯ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ПАПЕРОВОЇ?
Нова форма декларації зручніша та більш повна за попередній варіант. Вона налічує 16 розділів, а раніше було шість. В е-декларації залишається декларування доходів, нерухомого майна, транспортних засобів, видатків тощо. З’являються нові розділи про об’єкти незавершеного будівництва, нематеріальні активи, бенефіціарну власність у юридичних особах та на майно, членство в громадських об’єднаннях та їхніх органах, роботу за сумісництвом.
Також декларанти повинні будуть вказати всі речі, які коштують понад 100 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня звітного року (для декларацій за 2015 рік – це сума більше 121 800 гривень). Визначення членів сім’ї суб’єкта декларування не змінилося порівняно з попереднім Законом “Про засади запобігання і протидії корупції”.
На початку форми декларації буде розміщений текст пам’ятки щодо її заповнення.
05
ЩО САМЕ МОЖНА ПОБАЧИТИ В Е-ДЕКЛАРАЦІЇ?
Загальна структура е-декларації включає такі розділи:
- Тип декларації та період;
- Інформація про суб’єкта декларування та інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування;
- Об’єкти нерухомості;
- Об’єкти незавершеного будівництва;
- Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів);
- Цінне рухоме майно – транспортні засоби;
- Цінні папери;
- Корпоративні права;
- Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
- Нематеріальні активи;
- Доходи;
- Грошові активи;
- Фінансові зобов’язання;
- Видатки та правочини суб’єкта декларування;
- Робота за сумісництвом суб’єкта декларування;
- Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах.
06
ДЕ ШУКАТИ Е-ДЕКЛАРАЦІЇ ПОСАДОВЦІВ?
Для подання декларації кожен суб’єкт декларування повинен зареєструватися в Реєстрі декларацій на веб-сайті НАЗК та пройти електронну ідентифікацію за допомогою власного електронного цифрового підпису або BankID (верифікації через українські банки). Після цього суб’єкт декларування отримує доступ до свого персонального електронного «кабінету» в системі Реєстру декларацій. Отримати ЕЦП можна у центрах сертифікації ключів Мін’юсту або в інших акредитованих центрах. Для цього потрібно звернутися до відповідальної особи органу, в якому працює декларант.
Електронні декларації посадовців будуть доступні усім громадянам на сайті реєстру. Як і раніше доступ обмежено лише до конфіденційної інформації – дати народження, податкового номеру та місця реєстрації декларанта та членів сім’ї.
07
ЯКЕ ПОКАРАННЯ ЗА НЕДОСТОВІРНІ ВІДОМОСТІ У ДЕКЛАРАЦІЇ? *
Перевірка декларацій покладена на Департамент фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК. Подання недостовірних відомостей у декларації карається в залежності від розбіжності між реальними та задекларованими статками. Розбіжність від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати карається штрафом від 689 тис. до 1,722 млн грн, а більше 250 мінімальних зарплат – від 1,722 млн до 2,067 млн грн. Також можуть застосовуватись громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
* – у розділі оновлено дані щодо точних сум штрафів відповідно розміру мінімальної зарплати.
Джерело – Вгору
