15 серпня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повинно було офіційно запустити систему електронного декларування для майже 50 тисяч високопосадовців у всій країні.
Що трапилося?
12 серпня пізно ввечер Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗЗІ або Держспецзв'язку) повідомила про відмову в сертифікації комплексу збору і обробки електронних декларацій, чим фактично зірвала його запуск.
Після дебатів між представниками НАЗК і Держспецзв'язку, які пройшли цими вихідними, НАЗК все ж оголосило про те, що запуск відбудеться незважаючи на відсутність атестату захисту інформації, який є необхідним відповідно до законодавства.
Такому рішенню громадськість також не зраділа — в Transparency International Україна вже заявили, що таке рішення НАЗК фактично є дозволом на приховування реальних доходів. З такою ж заявою виступили і експерти Реанімаційного пакету реформ.
Поки складно прогнозувати що буде у подальшому, але одне ясно точно: зрив запуску е-декларування матиме ряд неприємних і серйозних наслідків для України, як іміджевих, так і фінансових.
Що за декларування?
Всі (формально, майже всі) громадяни України, які отримують доходи, зобов'язані щорічно заповнювати та подавати до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи.
Якщо пояснювати простими словами, то для президента, міністрів, депутатів усіх рівнів, державних службовців, співробітників силових відомств і всіх тих, хто задіяний у владі і отримує зарплату за рахунок податків громадян, декларування є не просто обов'язковим — вони повинні заповнювати податкові декларації і публічно викладати їх.
В теорії такий механізм повинен забезпечувати прозорість, виявляти корупціонерів, які, умовно, за невисокої офіційній заробітної платі, володіють дорогими машинами і житлом.
На практиці подібна система не працювала — не було кримінальної відповідальності. І тому не рідкісні були випадки, коли чиновники не вказували в декларації всі свої доходи, декларували машини і квартири, ціна яких у багато разів перевищує офіційно вказаний рівень доходів або декларували майно на своїх родичів. Найчастіше через відсутність кримінальної відповідальності викриття журналістів ні до чого не призводили.
Ситуацію змінила Революція Гідності, коли з'явився запит громадськості, політична воля під тиском Заходу (зокрема, від міжнародних фінансових інститутів залежить, чи отримає Україна безвізовий режим і черговий транш від МВФ).
І що змінилося?
16 лютого цього року Верховна Рада прийняла закон про електронне декларування ( "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в 2016 році").
У законі була передбачена норма про введення кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в таких деклараціях лише з 2017 року.
Це викликало невдоволення у європейських партнерів, адже документ входив в пакет законів, прийняття яких необхідно для введення Європейським Союзом безвізового режиму для українців.
12 березня президент Петро Порошенко ветував закон і представив свої пропозиції.
15 березня народні депутати ухвалили закон з пропозиціями президента.
Зокрема, президентські правки передбачають, що подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або навмисне неподання декларації карається штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Також законом встановлюється, що відповідальність за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно або інший об'єкт декларування настає в разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з цим законодавчим актом чиновники зобов'язані декларувати майно протягом 60 днів після набуття чинності закону. Однак, згідно з пропозицією президента, чиновники можуть протягом семи днів після подання декларації подавати виправлену декларацію.
У разі залучення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення в ній недостовірних відомостей, суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
Закон вступив в силу 18 березня цього року.
І всі стали чесно декларувати доходи?
Ні. Разом з прийняттям закону про електронне декларування, повинен був бути створений новий орган - Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
НАЗК повинна збирати і обробляти електронні декларації.
Одним з ключових інструментів повинні стати відкриті реєстри декларацій (і кримінальна відповідальність за їх незаповнення або приховування даних). Логіка в тому, що кожен матиме можливість перевірити доходи чиновника.
"І громадський ресурс, принаймні, за задумом, має стати основною зброєю НАЗК і системи декларування. Тому що інакше просто неможливо перевірити відповідність стану кількох сотень тисяч держслужбовців і прирівняних до них осіб, які згідно із законом повинні заповнювати декларації (так, це реальне, а не перебільшене число)", — пояснює Європейська правда.
Як і у випадку із законом про електронне декларування, тут все теж було не дуже гладко. У якийсь момент створення НАЗК було під загрозою зриву.
НАЗК, НАБУ, САП - чи не забагато?
Ні. Робота цих трьох органів ніде не перетинається. Завдання НАЗК — створити таку систему, яка б допомагала Національному агентству з питань запобігання корупції "знаходити героїв" його розслідувань навіть в разі, якщо злочин (наприклад, хабар) не зафіксовано.
Завдання НАБУ — вести слідчі дії. Завдання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) - доводити в суді, що "герой розслідування" — корупціонер повинен сісти в тюрму.
Що ж сталося зараз?
У п'ятницю Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації, або Держспецзв'язку заявила про неготовність апаратно-програмного комплексу комплексу і зберігання електронних декларацій, і відмовилася його атестувати.
Представники Держспецзв'язку назвали кілька причин, за якими не зможуть видати атестат. Зокрема, на думку представників Держспецзв'язку, система е-декларацій готова на 60%, її прийняти неможливо, розробник не проводив незалежне тестування системи і не надав необхідних документів, ДССЗЗІ знайшла масу проблем в комплексній системі захисту комплексу.
При цьому, всі названі Держспецзв'язку складності спростували як представники НАЗК, так і представники громадських організацій та журналісти.
Детальніше про зрив запуску електронного декларування та про те, хто винен, читайте на "Європейській правді".
У підсумку, голова НАЗК Наталія Корчак заявила, що 15 серпня о 00 годин 00 хвилин в Україні офіційно запрацювала система електронного декларування.
І що не так?
Старший аналітик Transparency International Україна Олександр Калитенко, вважає, що рішення НАЗК про запуск системи електронних декларацій без сертифікації Держспецзв'язку фактично є дозволом на приховування реальних доходів.
"Якщо Корчак запустить систему без атестата відповідності, це буде означати, що ніхто не буде притягнутий до відповідальності і ніхто не сяде на 2 роки до в'язниці, подавши декларацію в цю систему", - сказав Калитенко.
За його словами, треба запустити систему виключно після сертифікації, тому що законодавство зобов'язує держслужбовців подавати декларацію тільки один раз.
"Першими інформацію внесуть ті, хто хотів би приховати статки і, власне, повторного подання, коли буде атестат відповідності, ми не зможемо вимагати від них, тому що вони вже виконали вимоги законодавства: один раз подали декларацію в таку систему", - зазначив правозахисник.
Як це дозволить чиновникам уникнути кримінального покарання, достатньо просто описав виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин.
Чим це ще загрожує?
Втратою 3 млрд доларів від МВФ, 1,2 млрд євро макродопомоги від Євросоюзу, а також значного фінансування від Світового банку та інших міжнародних інститутів.
Найголовніше — запуск декларування 15 серпня — останнє зобов'язання Києва для отримання безвізового режиму.
Джерело – Вгору
