Декілька українських президентів, колишніх урядовців, політиків, олігархів та кілька маловідомих в Україні осіб, з’явилася на сайті Архіву клептократії – безкоштовної онлайнової бази даних, яку днями презентував у Вашингтоні інститут імені Гадсона. Мета сайту – продемонструвати, наскільки руйнівною може бути клептократія для суспільств, які не приділяють достатньо уваги для боротьби з корупцією. Упорядники сайту наголошують: наявність тієї чи іншої особи на сайті не свідчить про скоєння злочину.
Рінат Ахметов, Леонід Черновецький, брати Клюєви, Павло Лазаренко, Юлія Тимошенко, Сергій Тигіпко, Семен Могилевич, Ігор Шаров, Вадим Рабінович, Петро Порошенко, Давід Жванія, Віктор Ющенко та Віктор Пінчук – ось лише кільканадцять імен українців, які опинилися на сайті Архіву клептократії. Завдяки копіткій праці упорядників сайту, відвідувачі мають безкоштовний доступ до трьох тисяч первинних документів, які стосуються колишніх та нинішніх політиків з України, Росії, Грузії та Узбекистану.
"Ви не знайдете інформацію про щоденну корупцію – і ми наголошуємо на цьому. Ми звертаємо увагу на гроші на Заході. Як вони потрапляють сюди. Вони не з’являються просто так у наших банках, нерухомості, на території наших країн. Є люди, які допомагають завести ці гроші сюди. Ось саме за цим ми уважно спостерігаємо", - заявила директор програми інституту Гадсона Джулі Девідсон.
Рух вкрадених грошей проходить три стадії, розповідають в інституті імені Гадсона. Спершу гроші переводяться на рахунки офшорної компанії, яка прямо чи опосередковано належить власникові. Потім він чи вона фізично перевозить членів своєї родини на Захід з метою убезпечити своїх близьких від несподіванок на батьківщині. Під час третьої фази клептократ будує свою репутацію в новій країні, налагоджуючи тісні взаємини з впливовими людьми. Сюди входить і очищення своєї репутації в Інтернеті - результати пошуку повинні містити позитивну інформацію, а не згадки про незаконні оборудки.
"Внесок сайту не лише у наданні фактів для зміни полеміки всередині таких країн як Україна чи Росія. Мета також у зміні полеміки у Вашингтоні: щоб тут було важко казати – не доведено, що містер Х у чомусь задіяний, у той час, коли у вас є три тисячі документів. У Вашингтоні експерти турбуються про ризик своїй репутації, коли вони отримують гроші з різних джерел. Мої друзі в Оксфорді та Кембріджі матимуть застереження, приймаючи гроші від Фірташа чи Блаватніка. Люди мають думати, від кого саме вони отримують гроші на дослідження", - розповіла авторка книги “Путінська клептократія” Карен Давіша.
Вона додає: США повинні триматися осторонь брудних грошей.
"Клептократія є проблемою, яку кожна країна повинна вирішувати самостійно. В тому числі і США. Багаті українці, які вкрали гроші у власної країни, не повинні купувати репутацію у Вашингтоні. У США ми повинні тиснути на лобістів, на газети, на експертів, щоб вони припинили брати брудні гроші".
Девід Сеттер, американський журналіст і науковий співробітник Інституту з міжнародних відносин Університету імені Джонса Гопкінса, переконаний, що існує ще одна проблема. Заради приховування своїх злочинів проти власних громадян, клептократичні режими готові на будь-які кроки.
"У деяких частинах світу режими крадуть гроші у власних громадян, витрачають їх на Заході і при цьому налаштовують власне населення проти Заходу з метою приховати свої злочини. Це ситуація, яка може привести до внутрішньої кризи на пострадянському просторі. Це може призвести до агресії – наприклад, російська агресія проти України. В першу чергу вона була викликана страхом, що клептократичний режим та клептократичні практики у країні опиняться під загрозою", - заявив Девід Сеттер.
Експерти сподіваються, що на документи, розміщені на сайті, звернуть увагу як журналісти, так і представники правоохоронних органів. Боротьба з корупцією та клептократією, вважають упорядники сайту Архіву клептокраії, повинна відбуватися по обидва боки Атлантичного океану.
Джерело – Вгору
