Більшість свят ми звикли зустрічати у колі рідних та друзів. У теплому домі, серед улюблених страв та звичних для нас речей. Та не всім так пощастило. Багато наших військових перебувають далеко від своїх домівок. Як же вони проводять ці свята?
Жителі села Раденськ Херсонської області за традицією святкують разом, усім селом. Великою дружньою сім’єю вже котрий рік поспіль вони відзначають новорічні свята. А цього року до них приєднались і наші воїни з військових частин, що розташувались навколо Раденська.
Як розповіла нам директор Раденського сільського будинку культури Тетяна Швидкова, творчі колективи перевдягалися у казкових персонажів та ходили з Різдвяним вертепом по організаціях й домівках односельчан, вітаючи всіх із різдвяними святами.Співали разом колядки, щедрівки, що здавна побутують на Херсонщині і поширені у багатьох районах.
Уся святкова вистава ніби створила справжнє зимове диво. Кожна сім’я з нетерпінням чекала на колядників, бо за традицією, чим більше їх завітає до хати, тим заможнішою і щасливішою родина буде увесь рік.
Також колективи будинку культури встигли добре подружитися з новими сусідами – військовими. За минулий рік вони чимало допомагали їм теплим одягом, продуктами та просто підтримували добрим словом у важкий час. Отож і на Різдвяні свята раденці разом з волонтерами вирушили до військових зі щирими подарунками – повезли гарячих пиріжків, вареників, картоплю, домашні закрутки. З піснями та колядками вони влаштували для наших мужніх хлопців родинне свято. Особливо розчулило воїнів привітання дітлахів. Хлопчики та дівчатка з ансамблю “Вишеньки” перевдяглися янголятами, танцювали та читали вірші, а натомість бійці дарували їм солодощі та знімали на телефони, на згадку. Багато військових знаходяться далеко від своїх сімей і дуже сумують за дітьми, тужать за родинним теплом.
Надихнувшись Різдвяними святами, раденці не зупинились і вирішили разом відсвяткувати ще одне свято під гаслом “Соборна, вільна, неподільна моя Україна”.
– Цього разу у гості приїхали самі військові та заповнили увесь будинок культури, – розповіла нам Наталя Ремішевська, керівник аматорського колективу “Золоте гроно” та заслужений працівник культури України.
Свято розпочали з ушанування жертв під час революції Гідності, які загинули саме 22 січня, у день соборності України. Разом із воїнами переглянули документальний фільм, що розповідає про події 1990 року. Саме тоді відбулася одна з найбільших у Центральній та Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг”, як знак вшанування подій Першої української незалежності, як символ єдності східних і західних земель України.
Та на цьому свято не закінчилося! Колективи підготували цілий спектр розваг – співали патріотичних пісень, танцювали та читали українські вірші. Справжня вистава! А на очі бійцям внаверталися сльози, – їм так не вистачає простого домашнього затишка, маминих пиріжків та теплих обіймів.
Такі заходи не повертаюсь їх додому, до рідних, та вони нагадують, що всі ми, українці, одна велика любляча сім’я.
Джерело – Вгору
