Херсонці зробили свій вибір. І під час повторного голосування переобрали на посаді міського голови Володимира Миколаєнка. Про свої плани та бачення подальшого розвитку нашого міста він розповів херсонським журналістам.
– Володимире Васильовичу, чи не боїтесь, що не вдасться налагодити плідну співпрацю з новими депутатами, як це було у попередньому скликанні?
– З депутатами я ще не познайомився, тому не можу говорити про їх настрої. Ми повинні розуміти, що депутатська робота – це не шикарний бізнес з мільйонними оборудками. Це волонтерство. Якщо ви це розумієте та хочете працювати – будь-ласка, працюватимемо разом. Якщо у вас у душі патріотизм, якщо ви не прийшли з проросійськими настроями – мої двері завжди відчинені. Якщо ж у вас інші настрої, ви вважаєте, що депутатство – спосіб заробітку, то ми з вами не знайдемо спільної мови. Моє завдання – сформувати дієздатну команду, яка буде перейматися проблемами міста.
– Точиться багато чуток стосовно кандидатури секретаря міськради. Подейкують, на цю посаду хочуть висунути Володимира Сальдо.
– Особисто я ніколи не висуну цю кандидатуру. Я зроблю все можливе, аби це прізвище не фігурувало навіть у якості кандидата. Я не бачу своєї співпраці з Володимиром Сальдо. Я не вірю у його щирість.
– Міська рада в минулій каденції довгий час працювала без секретаря. Чи є зараз певна кандидатура на цю посаду?
– Є політична сила, яка отримала найбільшу підтримку суспільства. Це Блок Петра Порошенка. Тому вони мають першочергове право подати кандидатуру на посаду секретаря міської ради. І я буду підтримувати цю кандидатуру. Головне, щоб її підтримала рада. Це повинна бути людина, яка влаштовуватиме всіх.
– Керівник прес-служби Станіслав Трошин звільнився. Хто виконуватиме його обов’язки?
– Я запросив його до себе на розмову. І запропонував написати заяву на звільнення. Він давно визначився зі своєю політичною діяльністю. Одна справа, коли вона не заважає роботі. А інше, коли людина в робочий час картоплею торгує. Це порушення присяги держслужбовця. Сьогодні розглядається кандидатура жінки на цю посаду. Вона кілька тижнів буде проходити стажування. Якщо все піде добре, я її затверджу на посаді. Також я запропонував звільнитись і начальниці міськуправління охорони здоров’я пані Межерицькій.
– У вас була ідея ще в 2014 році стосовно реконструкції асфальтового заводу. Але вже два тендери не відбулися.
– У першу чергу цього року треба придбати тротуарну плитку. Це набагато дешевше, ніж класти асфальт. З плиткою можна працювати майже цілий рік. І ремонтувати її легше. А з асфальтом у нас постійні проблеми. Уже півроку, як ми уклали угоду з одеським підрядником, що ремонтував нам вулицю Кости Хетагурова, зараз працюють на 49-ої Гвардійської дивізії. Це підприємство начебто собі у збиток купує асфальт у Миколаєві. Вони готові й далі працювати в нашому місті і навіть виконувати більші обсяги робіт. У нас до їх роботи претензій немає. У херсонських підприємств не вистачало потужностей, аби освоїти усі виділені з бюджету гроші. Тому ми залучали підрядників з інших міст. Ми залучили навіть один із райавтодорів , який пропрацював аж два дні. Ми подивилися на якість його робіт і відмовилися від його послуг. Іноді доводилося замість ямкового робити капітальний ремонт. Можливо, не зовсім правильно ми визначали пріоритетні об’єкти. Тому будемо ще більш активно працювати з депутатами. Вони будуть визначати, що ремонтувати. Цього року так і було, ми радилися з квартальними, які вулиці краще освітлювати. До мене на херсонському Майдані підійшов хлопець і каже: “Коли Склотару будете ремонтувати? Дороги там є, а от освітлювати коли будете? Бо йду по Забалці – там освітлення на кожній вулиці”. І я зрозумів, що рік роботи не минув дарма.
– Чи можна сказати, що херсонці також змінились?
– Наша команда, йдучи на вибори, розуміла що у нас немає нічого, з чим можна виграти. У нас немає грошей, місцевих ЗМІ. Але у нас були свої цінності. Особистості перемагають політичні гасла. Люди не готові продаватися, їх важче стало дурити. Я вважаю неприпустимим звільняти людей за політичною ознакою. Треба бути міським головою всіх херсонців.
– Чи вдалося знизити тарифи херсонської ТЕЦ?
– Херсон – єдине місто в Україні, яке звернулося до Нацкомісії та президента щодо перерахунку тарифів. І домоглися зниження тарифів ТЕЦ на 2 гривні. Потрібно вкладати гроші в розвиток підприємства, оновлювати мережі. Встановлювати лічильники на кожний будинок. Щороку ситуація з ТЕЦ погіршується. Так, ми не отримали такий тариф, який хотіли. Але ми зробили перший крок.
– Володимире Васильовичу, чи потрібні взагалі районні ради?
– Депутати потрібні, вони більше знають проблеми людей. Але повноважень у них майже немає, їх потрібно дати. Цього року ми виділили кожній райраді по 100 тисяч на покіс амброзії. Хтось її дійсно викосив, а хтось вирішив, що за ці гроші десь відремонтує дорогу. Справа також хороша і потрібна. Але гроші давалися не на це. А деякі кандидати ще й піар собі на цьому намагалися зробити.
– Що зі сміттєзвалищами?
– Ми зібрали громадськість, представників екологічних організацій. І кажемо – давайте щось робити з полігоном. Давайте оголосимо конкурс на кращий проект. Організації самі відібрали претендентів. І знайшли підприємство, готове звести сміттєсортувальну лініюі перераховувати в бюджет мільйон. Але депутати на сесії цей проект не підтримали. Кілька тижнів тому до нас приїздив голова екологічного комітету Микола Томенко. Є певний проект побудови заводу. Але це дорого і потрібні державні гарантії. Комітет обіцяв допомогти. Але, відверто, я на це не дуже розраховую. Потрібно сподіватися на власні сили.
– Мерія підписала угоду з Громадською радою. Що це дасть?
– Рада працює як депутатська комісія. Її рекомендації обов’язково враховуються під час прийняття рішень. Громадська рада генерує багато гарних ідей. Наприклад, за її ініціативи ми створили фонд підтримки місцевих ініціатив, виділили для цього з бюджету 10 млн грн. На жаль, від громади ми отримали всього одну пропозицію, і ту неправильно заповнили. Хочеться, щоб громада стала більш активною.
Джерело – Вгору
