Гнилі лимони, запліснявілий хліб чи сирок – саме такі продукти майже щодня трапляються споживачам на полицях херсонських супермаркетів.
Придбавши один з таких товарів, що першочергово роблять херсонці? Правильно, пишуть великий пост у соціальних мережах, під яким збирають однодумців та починають обговорювати якість товарів та продуктів.
За цей час безглуздих балачок можна сходити у відповідні органи зі скаргою і відстояти свої права.
Так ось споживачів на Херсонщині, які по-справжньому бажають відстоювати свої права у 2019 році виявилося аж 142. Саме таку кількість заяв-скарг на неякісні продукти харчування отримала ГУ Держспоживслужба у Херсонській області.
Неякісний продукт потрапив у ваш кошик: що робити
Якщо ж через неуважність неякісний продукт все ж таки потрапив до вас у кошик, не потрібно панікувати. Головне, що ви чи члени вашої родини не встигли його скуштувати.
Перше: намагайтеся знайти чек. Адже він зможе підтвердити покупку у тому чи іншому супермаркеті.
Друге: візьміть товар разом з чеком та йдіть до магазину, де здійснили покупку. Повідомте про неякісний товар та попросіть повернути кошти. Якщо ж адміністрація магазину вибачиться та поверне вам кошти або змінить на нормальний товар – добре.
Проте часто бувають випадки, коли споживачам відмовляються у повернені коштів або обміну товару. У такому випадку варто звертатися до ГУ Держспоживслужби у Херсонській області (вул. Перекопська, 17).
На момент звернення до управління споживач повинен мати заяву, де вказати повну назву та адресу магазину, товар, який він придбав і, звичайно ж, підтверджуючі документи. У заяві також обов’язково потрібно зазначати, чи зверталися до об’єкта господарювання і результати звернення.
Що робить Держспоживслужба
Після того, як споживач приніс написану заяву, працівники управління ознайомлюються з нею та моніторять у базі даних, чи надходили скарги на даний магазин протягом поточного року.
Увага! Скарга від споживача є підставою для проведення позапланової перевірки.
Для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає розпорядчі документи, які містять:
– найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, імʼя та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
– місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
– підставу та предмет заходу.
Після збору усіх необхідних документів, працівники ГУ Держспоживслужби відправляються на перевірку.
Дезінформація = покарання для споживача
Споживачі звикли, що покарати можуть лише підприємця і ніхто не замислюється, що сам може постати перед законом. За словами працівників Держспоживслужби, фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Тож не радять херсонцям зводити наклепи, щоб не потрапити у неприємності.
Джерело – Гривна
