У серпні 2022 року російські військові викрали з власного дому теперішнього начальника Горностаївської СВА Дмитра Ляхна. Про викрадення, полон та повернення на підконтрольну територію України чоловік розповів в інтерв’ю МОСТу.
Росіяни викрали Ляхна 3 серпня 2022 року.
“Ми якраз снідали з дружиною. Того дня збирався їхати працювати. Вони (російські військові, – МОСТ) відкрили двері, зайшли в будинок. Розпочалося “маскі-шоу” як в серіалах. Нічого приємного, звісно, в цьому немає, ні психологічно, ні фізично. Насильство було. Потім попросив, щоб хоча б вивели на подвірʼя, бо дитина трирічна спала в будинку. То з барського плеча вони винесли мене. Почався обшук, допит. Наділи на голову шапку й повезли. Наступна зупинка була біля подвірʼя Олександра Слісаренка, директора КУ “Терцентр”. Його били також. Тоді я востаннє його бачив. На жаль, на сьогодні не має якоїсь інформації про Олександра – згадує обставини свого затримання росіянами Ляхно.
Два тижні він перебував в Новій Каховці, у місцевому відділку поліції. Там йому пояснювали причини затримання, питали за зброю, яку вони, начебто, знайшли в громаді та на причетність Ляхна до організації терористичного угрупування.
“Було все: і били, і на розстріл водили. По обличчях було видно, що декому просто подобалась влада над людиною. Бувало, три дні не міг ні сидіти, не лежати. В перші дні особливо застосовували фізичне насильство. Після кількох місяців полону схуд до 20 кг”, – розповідає Ляхно.
15 серпня 2022 року Ляхну повідомили, що продовжують вивчати його біографію і перевезли до Горностаївки. Там, у місцевому відділку поліції, так званому ізоляторі, почали знову допитувати.
“Частину питань поставили наново – чому допомагали атовцям і використовували кошти на підтримку. Вони показують фото з сайтів про ці заходи. Питають навіщо робили. Як робили. Я кажу – у нас є закон, я як посадова особа виконував. Потім вони не могли звʼязати до купи ту зброю і терористичну організацію”, – розповідає Ляхно.
З 15 серпня по 28 листопада 2022 року Дмитро Ляхно сидів в індивідуальній камері. 8 листопада пішов перший сніг, в підвальних приміщеннях стало надто холодно. Але росіяни перевели всіх увʼязнених нагору, в одне спільне для всіх приміщення, лише в грудні.
“Допити були. Були моменти, що два тижні не чіпали і не розумів – це добре чи погано. Були серед увʼязнених порушники порядку, левова частина з місцевих. Передачі не дозволяли, рідні не знали, де ми. Мої їздили в Нову Каховку, питали, чи я там є. Але у відповідь росіяни казали – нема такого, хоча я там точно у той час був. В грудні, коли в загальну перевели і почали долучати до роботи на прилеглій території – місцеві помітили мене серед затриманих. Передали інформацію батькам”, – розповідає посадовець.
Під час вересневого псевдореферендуму увʼязнених запрошували до “голосування”. Ляхна не змушували, бо він сидів в “одиночці”, іншим за голос обіцяли швидше випустити.
22 грудня 2022 року росіяни привезли Дмитра Ляхна до батьківської хати. Ляхно розумів, що лишатись в окупації небезпечно. Планувалась ротація росіян. Якщо затримають – вдруге можуть вже і не випустити. Тому завдяки друзям і землякам виїхав.
“Друг запропонував шлях через Крим. На адмінкордоні з Кримом переписали мої дані. Телефону нема, їх це насторожило. В Сімферополі допитали, робили якісь запити. На четвертий раз все-таки повернули паспорт. Придбав квиток Сімферополь-Варшава і три доби був в дорозі. У мене ще й не було закордонного паспорта. Але слава Богу я не один такий, пропустили. То зміна така може була, що зима, лід, холод. Пройшли кордон, повертаєшся, і розумієш все, боятись нічого більше. Так, ще добу до Польщі, але ти вільний”, – згадує Ляхно.
Джерело – Мост