10 листопада 2025 року, з нагоди третьої річниці визволення Херсона, відбулася презентація четвертого тому книги "Хронологія мужності". Видання містить 60 історій військовослужбовців із Херсонщини, які загинули у 2022 році, захищаючи свободу та незалежність України під час повномасштабної війни.
Херсонка Юлія Тарасова розповідає, що сьогодні Володимир Зеленський посмертно нагородив її брата, військовослужбовця Володимира Тарасова, Орденом "За мужність" III ступеня. Ця подія, говорить жінка, була вкрай довгоочікуваною для їх сім’ї. Нині ж вона тримає у руках ще одну пам’ять про Володимира – четвертий том книги "Хронологія мужності", де на сторінках засвідчена його історія життя.
"Брат долучився до ЗСУ у 2015 році, був учасником АТО у 2015-2016 роках. Мав сина Максима, який був для нього найважливішою людиною у світі. Володимир був добрим, любив дітей і тварин, сміливим. Під час російської окупації, через півтора місяця, він виїхав з Херсона до Одеси й пішов до ТЦК. Сказав: "Я хочу йти воювати. Повинен бути там з побратимами", — говорить Юлія.
Під час АТО Володимир Тарасов служив у 72-й окремій механізованій бригаді, під час повномасштабної війни – у 59-й окремій механізованій бригаді. Про службу чоловік не хотів розповідати, лише зазначав рідним, що війна 2022 року не схожа на війну 2015 року, вона тяжче.
"Володимир загинув 11 грудня 2022 року в селі Карлівка Покровського району на Донеччині. Нам його бракує, і через три роки дуже боляче повертатися в деякі моменти, згадуючи про брата. Але це потрібно робити, щоб пам’ять про нього незгасла. Для нас, родин загиблих, важливо, щоб про них дізнавалися та говорили", — каже сестра.
Долучилася до заходу і дружина загиблого військовослужбовця Валерія Петрачука Олена Австрійських. Разом пара з 2000 року. Говорить, що чоловік пройшов АТО у 2014 році. Коли почалася повномасштабна війна, то одразу пішов виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною.
"На другий день повномасштабного вторгнення він виїхав разом з частиною у Чорнобаївці. Валерій служив у 11-й окремій бригаді армійської авіації "Херсон" та загинув під час виконання бойового завдання. Вони вже поверталися назад, коли їх вертоліт був збитий над Посад-Покровським. Це сталося 10 квітня 2022 року", — говорить Олена.
Вона додає, Валерій Петрачук був гарним чоловіком, батьком і дідусем. Він постійно турбувався й опікувався рідними, особливо любив онука Всеволода, в якому не чув душі.
"Він для мене живий. Тому що я не ховала його. Ви знаєте, і це, мабуть, добре. Бо він для мене завжди живий", — каже дружина.
Таких історій в добірці четвертого тому книги "Хронологія мужності" нараховується 60. Кожна з них це окреме прізвище, доля та біль. А ще — це окрема любов до України, настільки сильна, що люди віддали своє дорогоцінне життя, розповіла наукова редакторка проєкту, виконуюча обов’язки директорки Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
"Для мене робота над виданням є складною не лише організаційно та технічно, а й емоційно. Тому що коли ти читаєш тексти, то ти не можеш зосередитися на якихось помилках – ти просто їх не помічаєш, адже ти увесь на емоціях. Інколи ми з дівчатами просто плачемо від історій", — каже Ольга Гончарова.
За словами наукового редактора, наразі триває підготовка до друку п’ятого та шостого томів книг "Хронологія мужності". Крім того, Ольга Гончарова не виключає, що проєкт матиме продовження і наступного року. Оскільки, на жаль, списки загиблих земляків поповняються.
Директорка Департаменту реалізації гуманітарної політики ХОДА Віолетта Царькова говорить, що четвертий том, як і попередні три, мають у своїх фондах всі бібліотеки, заклади культури та освіти Херсонщини. Також примірники книг отримають члени родин загиблих, чиї історії увійшли до видання. Вона додала, що таким чином зберігається пам’ять про наших героїв для наступних поколінь.
"Невипадково, що презентація відбулася сьогодні, напередодні третьої річниці визволення Херсона. Для нас це дуже символічно, що ми можемо саме тут, у Херсоні, жити, працювати, дихати. І це завдяки нашим героям. Робота над проєктом, сподіваюсь, буде продовжена. Ми знайдемо всіх, хто повинен бути в цій книзі, кого ми маємо вшанувати", — каже Віолетта Царькова.
Раніше Нововоронцовська СВА повідомляла, що у Нововоронцовці на Херсонщині 10 листопада відкрили Алею Надії з портретами місцевих жителів, які зникли безвісти або знаходяться у полоні РФ.
Джерело – Суспільне