Херсонська волонтерка Ірина Нечевілова сім місяців бореться з онкологією. Її менший син хворий на інсулінозалежний цукровий діабет, старший — має розлад аутистичного спектра. Попри життєві обставини Ірина продовжує допомагати українським військовослужбовцям та цивільним. Діти підтримують її у цьому.
У січні 2025 року лікарі діагностували в Ірини Нечевілової онкологію. Спершу вона хотіла призупинити волонтерську діяльність і зосередитись на власному здоров'ї.
"А потім я зрозуміла, що коли ти занурюєшся у це все, то стає тільки гірше. Потрібно щось робити, комусь допомагати", — вважає вона.
Ірині 44 роки. Вона народилась на Житомирщині, згодом разом із матір’ю переїхала до Херсона. Каже, з того часу місто стало для неї рідним. У жінки двоє синів. 10-річний Тімур хворіє на інсулінозалежний цукровий діабет, 15-річний Костянтин має розлад аутистичного спектра. Весь час Ірина приділяє дітям, тому працювати й утримувати родину має можливість лише чоловік.
"Мені призначили хімієтерапію, тому що в мене високий коефіцієнт росту цих клітин. Ця процедура довготривала. Проходити її у Києві, без дітей та сім'ї, я б не змогла, тому повернулась до Херсона й проходжу хімієтерапію тут. Я хочу подякувати всім лікарям та медсестрам за їх працю під обстрілами. Для мене вони всі герої", — сказала Ірина.
Попри життєві обставини Ірина продовжує допомагати українським військовослужбовцям, бере активну участь у житті громади. Волонтерством вона почала займатись у 2022 році. Діти теж долучаються.
"В основному ми допомагаємо нашій 34-й бригаді морської піхоти, тому що вони нас захищають. І ми це знаємо та відчуваємо. Кожного ранку, коли просинаємося, дякуємо Богу та нашим хлопцям із ЗСУ. Ми проводимо збори. Старший син малює картини, з меншим — ми розписуємо гільзи. Потім продаємо їх на ярмарках та в інтернеті. Отримані кошти йдуть на потреби наших військових", — розповіла Ірина Нечевілова.
Під час окупації Херсона вона разом із синами розносила людям продуктові набори та допомагала Силам оборони.
"Ми рятувалися тим, що закривали вікна та слухали гімн України. Також намагалися хоч якось чинити спротив. Ми виходили майже на кожен мітинг на площі Свободи. Також, мабуть, як і всі патріоти у Херсоні, повідомляли через Telegram, де бачили росіян та їхні позиції", — згадує жінка.
Зараз боротьба із хворобою займає у неї багато часу. Курс хімієтерапії безплатний. У планах – операція та курс променевої терапії.
"За програмою "доступні ліки" безплатно можна отримати тільки деякі медикаменти, а все інше потрібно купувати, зокрема ліки для підтримки організму. Також необхідно добре харчуватися, щоб рівень лейкоцитів підіймати. Синтетичні вітаміни пити не можна. Має бути саме повноцінне харчування. От тому потрібні кошти", — пояснила вона.
Ірині залишилось пройти один курс хімієтерапії. Лікування їй дається непросто.
"Я пройшла чотири червоних і маю пройти ще чотири білих хімії. Після білої дуже болять суглоби, адже вона впливає на кістки. Буває таке, що судоми зводять і я не можу ходити, не можу спати", — говорить херсонка.
Через погане самопочуття довелося знизити темпи волонтерської роботи. Основну підтримку жінка знаходить у дітях.
"Вони допомагають по дому. Буває, що мені погано, а треба щось по господарству зробити. Для дітей це тяжкувато, але немає іншого виходу. Також допомагають прибирати на клумбах та біля узбіччя. Мій чоловік ще й квартальний, тому ми слідкуємо, щоб на території була чистота", — сказала Ірина.
У Херсоні вона із синами відвідує простір "Своє". Там із дітьми займаються, а мами можуть поспілкуватися між собою. За словами Ірини, для неї важливо не сидіти вдома, щоб перемикати увагу та не замикатись у собі.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне