Херсонська майстриня та ілюстраторка Катерина Четиріна почала створювати авторські тематичні малюнки під час окупації міста. Через небезпеку робила це приховано. Після звільнення правобережжя перенесла ілюстрації на листівки та шопери, придбати які можна за благодійний внесок на допомогу ЗСУ. До Великодня Катерина розмалювала притаманними півдню України візерунками серію писанок. Одну з них розіграє за донат на потреби українських військовослужбовців.
Для роботи над писанкою можна використовувати видуте, сире або варене яйце, говорить Катерина Четиріна.
"Якщо бажаєте для декору, то бажано видуте. Також потрібні свічка, бджолиний віск, писачок, барвники: можна харчові, можна анілінові. В принципі, всякі референси, з якими можна працювати, сірники", — сказала вона.
Херсонська майстриня та ілюстраторка почала розписувати писанки у 2024 році, тоді зробила серію з орнаментами з різних регіонів України. Цьогоріч вирішила відтворити традиційні малюнки півдня.
"Я не думала, що це буде така проблема. Про південь України писанок майже немає. Щоб ви розуміли, це один листочок односторонній, все інше — це різні регіони. Дев'ять писанок, а все інше — це західна чи центральна Україна. Дуже мало. І я подумала, що хочу спробувати саме південь", — розповіла Катерина.
Над кожною писанкою вона працювала по кілька годин. Усе залежало від складності ескізу. Всього майстриня виготовила вісім. Під час запису цього матеріалу розпочала роботу над дев’ятою.
"З того, що я продивлялася та вивчала, загалом тенденція більше йде на природні символи: квіти, Чорне море, хвилі. Зробила писанку "Листки" — знову ж таки, природа. Також писанку "Чобітки", але вона асоціюється більше із ремеслами, які теж були притаманні Херсонщині. Є ще писанки "Яблуня", "Ластівчині хвостики", — пояснила дівчина.
Катерина Четиріна планує презентувати писанки рідним, а одну з них — розіграти за благодійний внесок на ЗСУ. Говорить, такі аукціони на підтримку армії влаштовує постійно – розігрує листівки та шопери з авторськими тематичними малюнками, розписані гільзи та тубуси з краєвидами Херсонщини, українські традиційні силянки.
"Коли питаєш за Херсонщину, інші люди: "О, а де це?" А так хочеться у цих візерунках показувати наші перлини: наше море, наші маяки, нашу природу. Тому що цим милуєшся. І хоч більша частина зараз окупована, але все одно серцем ти відчуваєш, що все одно, рано чи пізно, буде деокупація і ми все будемо відбудовувати", — ділиться майстриня.
За її словами, завдяки творчості вдалося зібрати на допомогу військовим майже п'ять мільйонів гривень.
"Все, що я роблю, паралельно якось обігрую з чоловіком. Останнє, що ми робили разом, придумали на весілля. Я надрукувала на постери свої фотографії довоєнні: коли я їздила із сім'єю до Аджигольського маяку, Антонівський міст, усілякі фото з прогулянок на набережній. І все оформила в красиву рамку. І такі великі вийшли фотографії, такі постери, наче картина. І розіграли за донат привітання. Зібрали 15 тисяч гривень", — сказала Катерина.
Дівчина зайнялась волонтерською діяльністю після деокупації міста разом з тоді ще нареченим, а зараз чоловіком – Сергієм. Разом із волонтерами громадської організації "Штаб допомоги Херсон" вони допомагали містянам. Зараз чоловік Катерини служить у лавах ЗСУ. Шлюб уклали 4 лютого 2025 року, під час служби Сергія на Донеччині. Дівчина мріє про повернення до міста всієї родини. А поки продовжує наслідувати національні традиції у творчості.
"Це наша ідентичність та традиції. Без цього не буде нашої самобутності, нашого генетичного коду. Це наше, ми повинні це робити", — вважає вона.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
