За даними ОВА, з моменту деокупації на правобережній території Херсонщини сапери виявили та знешкодили 228 тисяч вибухонебезпечних предметів, мін та снарядів. Обстежили понад 64 % площ. На решті 36% територій у 2025 році першочергово розмінують сільськогосподарські угіддя, які планують засівати фермери. Ми намагались розібратись чи вплине така пріоритетність на розмінування житлової забудови та об’єктів соціальної інфраструктури.
Територія Херсонської області на правому березі Дніпра після деокупації вважається потенційно замінованою. Це — 683 тисячі гектарів. Наразі обстежили й розмінували понад 64 відсотки.
"Це більш ніж 440 тисяч гектарів, з яких 404 тисячі — поля, на яких знову можуть працювати наші аграрії. Те, що сільськогосподарські землі — першочергові для розмінування, не впливає на швидкість розмінування житлової забудови та об'єктів інфраструктури. Бо всі ділянки й об'єкти, які потребують очищення, розподілені між всіма відомствами з питань протимінної діяльності", — говорить керівник пресофісу ОВА Олександр Толоконніков.
За його словами, наразі до розмінування залучені піротехнічні групи ДСНС, зведені загони ЗСУ, сапери Державної спеціальної служби транспорту та НГУ, вибухотехніки Нацполіції, а також оператори протимінної діяльності. Це — HALO Trust, Norwegian People's Aid, Центр гуманітарного розмінування, Швейцарський фонд з протимінної діяльності FSD в Україні.
"Населеними пунктами зазвичай здебільшого займається саме поліція і ДСНС. Чому? Тому що ДСНС відпрацьовують більше відкриті ділянки, маючи відповідну техніку. Йдеться про городи, наприклад. А ми працюємо там де щільна забудова.Тобто населений пункт — це не тільки будівлі, це дороги, це городи, це стадіони, це школи, це все на світі", — пояснює начальник відділу вибухотехнічної служби поліції Херсонщини Володимир Перепелиця.
Розміновані території можуть знову стати засміченими вибухонебезпечними предметами через постійні обстріли та дистанційне мінування безпілотниками.
"Як прилітає ракета з боєприпасами, наприклад, вони розкидаються навколо і не всі вибухають. Фактично ця територія є замінованою і ми її відпрацьовуємо звісно. Так само дистанційно мінують окупанти за допомогою дронів різними засобами: від мін ПФМ-1 до протитанкових мін ПТМ-1 та ПТМ-2 . Різних моделей, але в основному ці. Також скидають саморобні вибухові пристрої. Ті самі FPV-дрони іноді падають. І ця територія, де впав цей дрон, є замінованою територією. Тому оперативна робота триває, 24/7 групи чергують, виїжджають", — розповів Перепелиця.
Часто російські окупанти використовують тактику подвійного удару, розповідає начальник частини піротехнічних робіт ГУ ДСНС Кіровоградщини Олег Філіппов.
"Вони роблять скидання і, якщо приїжджають відповідні рятувальні служби, завдають повторного удару. Через такі дії гинуть й травмуються й цивільні й піротехніки", — говорить він.
При розмінуванні у роботі обов’язково поєднують механічний та ручний способи.
"Здебільшого, зараз тенденція йде розмінування за допомогою сучасних машин механізованих. Наприклад, якщо взяти GCS 200, вона вдень може розмінувати від 5 000 м². Тоді як сапер з приладом розміновує 500 м². Уявляєте, що це в 10 раз менше? Машини механізованого розмінування дають всього-на-всього 95% гарантії, що земля безпечна. Тому після них вибухотехніки проходять територією й перевіряють, щоб впевнитись, що вона 100% вже розмінована", — розповів Філіппов.
На 2025 рік для роботи на правобережжі Херсонської області визначили близько 65 тисяч гектарів. Це території на безпечній відстані від лінії фронту. Проте в ОВА говорять, що якщо безпекова ситуація покращиться, кількість територій для розмінування можуть збільшити.
Ранішекерівник ОВА Прокудін повідомляв, що протягом тижня на Херсонщині сапери обстежили та очистили від російської вибухівки близько 1200 гектарів земель.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
