У Херсоні до дня світлої куті понад десять місцевих організацій приготували традиційні різдвяні страви. Куштували їх під супровід колядок.
Понад десять організацій долучились до святкування дня світлої куті напередодні Різдва. Заступниця директора Херсонського обласного центру народної творчості Оксана Степанова розповідає, кутю готувала за класичним рецептом
"Рецепт куті моєї традиційний, більш такий сімейний, який успадкувала від своєї мами. Нічого складного і нового тут немає. Це пшениця ярова, перетертий мак, горішки підсмажені, родзинки й заправлена вона сиропом на основі натурального меду", — говорить жінка.
Колектив Херсонської бібліотеки імені Олеся Гончара пригощав присутніх варениками, млинцями та кутею, приготованою за авторським рецептом, розповіла заступниця директора з бібліотечної роботи Оксана Шестакова.
"Він ввібрав у себе тепло херсонських степів, єдність українців, аромат нашої Херсонщини і це потрібно обов'язково скуштувати, щоб був добробут в хаті наступного року", — каже Оксана Шестакова.
Свій рецепт куті представили і працівниці обласної юнацької бібліотеки, каже Наталя Серветник.
"Ми представляємо кутю, яка приготовлена за традиційним старовинним рецептом, який передавався з покоління в покоління, але ми його осучаснили, додавши туди халву", — говорить бібліотекарка.
У Департаменті здоров'я до куті додали цукати та черешні, говорить головна спеціалістка Марина Воргуля.
"Ми робили пряники такі, медові з імбирем. Додали яблука, ми не очікували, що можна 12 страв зробити. Узвар у нас йде з яблук, груша, чорнослив і абрикоса", — говорить херсонка.
За старовинним рецептом готували кутю і в обласній бібліотеці для дітей імені Дніпровської Чайки, розповіла завідувачка медіасектору Наталя Дмитренко.
"Традиційний український стародавній рецепт, який використовують тільки наші південні інгредієнти — це мак, родзинки, пшениця, мед. І він приготовлений за особливою формою. Тому що для того, щоб кутя вийшла дуже смачною, треба вміти правильно все це компонувати", — каже вона.
Кутя, колядки та щедрівки — давні українські традиції, які із часом зазнали певних трансформацій, каже молодша наукова співробітниця Херсонського краєзнавчого музею Олена Маляренко.
"У нас тут на півдні існувало дві куті. Причому так цікаво, що жителів одного села розпитуєш, вони кажуть, що, ні, тільки пшениця, жителі іншого села кажуть, ні, тільки рис. Цікаво, що в нашому регіоні кутю дуже часто присмачували не родзинками, а сушеними вишнями, абрикосами та сушеною калиною", — говорить Олена.
Свої секрети були й у приготуванні узвару, говорить Олена Маляренко. Особливе значення мали також обрядові символи.
"З житньої соломи робився справжній павук. І його плели починаючи від ведення Богородиці в храм, проти всього Пилипівського посту, і аж завершували до Водохреща. Якщо павук плівся для краси, то його могли робити всією родиною. Якщо ж павук плівся з такою метою ворожіння загадування на цілий рік, то жінка його робила сама, робила на кінську волосину, мав поміститися повністю один модуль. Або це пірамідка, або це ромб, або це невеличка зірочка. І жінка загадувала — кому яким буде цей рік по тому, як легко робився елемент, присвячений цьому члену родини", — розповіла Олена.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
