За перші чотири дні грудня 2024 року від атак безпілотників армії РФ загинули п’ятеро жителів правобережної Херсонщини, 23 отримали поранення. Російські військові продовжують скидати різні види вибухових пристроїв на пішоходів, велосипедистів та автівки.
Крім прямих уражень, безпілотники несуть і відтерміновану загрозу – їхні деталі можуть вибухнути вже після падіння. Ми з'ясували, що можуть містити російські дрони і як діяти у разі виявлення частин безпілотника.
Дрони атакували двічі
Анастасія Павленко двічі потрапила під дронову атаку. Першого разу їй вдалось сховатись, вдруге – снаряд розірвався поряд.
"Скинув прямо на мене, граната котилася по мені й вибухнула в мене під ногами. Я одразу отримала поранення, у вухах почало дзвеніти. Я не зрозуміла, я боялася геть дивитись, що я вся в крові. Мене доставляють до обласної лікарні, везуть на рентгени, КТ, на ці всі, в мене ще йде кров, з живота в мене йде кров, рука вся посічена, нога також, з ноги йде кров", — згадує Анастасія.
У жінки зашита рука, тяжкі поранення шиї. Уламок снаряда пробив живіт, частина його застрягла у нозі.
"На ногу я досі наступити не можу, бо там уламок прямо залетів у кістку і діставати його дуже тяжко", — каже Анастасія.
Поранених дронами привозять щоденно
Майже щоденно до хірургічного відділення херсонської лікарні доставляють поранених внаслідок атак російських безпілотників. Ураження важкі – через невеликий розмір осколки важко помітити, говорить завідувач хірургічного відділення Віталій Хомуха.
" Від двох-трьох міліметрів. І це металеві осколки, які мають дуже високу кінетичну енергію, тобто їхня уражуюча сила досить потужна. Переломи, якщо цей осколок в ділянці тулуба, то це може бути проникаюче поранення, з пораненням легенів, кишківника, серця, тобто досить важкі травми", — говорить завідувач хірургічного відділення Віталій Хомуха.
Олексій Швець лікує травми, які отримав внаслідок атаки російського дрона.
"Вийшов з двору і почув десь за квартал-півтора дзижчить згори. Вже потихеньку став йти додому і чую, що він погнався за мною. Тут якраз трапились сусідські куширі з вишні, я туди пірнув. Вгору глянув, дивлюсь – він вже скинув. Я пригнув далі, але трохи дісталось. Херсон у них як полігон, полюють на кого завгодно", — каже чоловік.
За даними ОВА, від атак російських безпілотників у вересні 2024 року загинули шестеро цивільних, поранені 147 дорослих і одна дитина. У жовтні 2024 року – 12 загиблих, поранені 112 дорослих та три дитини. У листопаді – п'ять померли, 86 – поранені. З 1 по 4 грудня 2024 року – п'ятеро людей загинули та 28 жителів області зазнали поранень.
Російські дрони несуть і приховану загрозу
Безпілотники російської армії, крім прямої загрози, несуть приховану. З якихось причин вони можуть не спрацювати й впасти де завгодно. При цьому вони зберігають боєзаряд і будь-якої миті можуть вибухнути.
"Коли ворог скидає, наприклад, вибухівку з безпілотника на певну ціль, якою часто є цивільні або транспортні засоби, вони не завжди спрацьовують, але вони все одно несуть загрозу. Вибухові пристрої можуть бути різноманітні — це можуть бути певного роду серійні маленькі бомбочки, так і фактично замасковане під що завгодно, під банку з-під напою, до речі, пофарбовану і важкопомітну", — розповідає начальник відділу комунікацій ГУ НП в області Андрій Кований.
Поліцейський попереджає, що в жодному разі не можна чіпати та брати до рук боєприпас, або якщо побачили щось невідоме, підозріле, те, що не характерне для даної території.
Дрон з вибухівкою – на даху будинку
Керуючий кількома багатоповерхівками у Дніпровському районі Херсона Юрій Морін разом з двома працівниками знайшли безпілотник, коли латали покрівлю чотириповерхового будинку після російського обстрілу.
"Дві людини на даху, я знизу дірки дивлюсь, тому що було багато отворів від осколків. Один стоїть і стежить за дронами. А другий – латає дах. Я його питаю: "Дрон бачиш?", він каже: "Ні". Закрили ще один отвір. Далі йдемо, закрили ще кілька. А потім зайшов за трубу, я питаю, чи бачить він дрон. Він відповідає: "Бачу, лежить". Ми його сфотографували, повідомили в поліцію, приїхала бригада саперів, дуже оперативно, буквально за 15 хвилин все демонтували", — розповідає чоловік.
За словами Юрія, це був невеликий дрон, до якого ізоляційною стрічкою прив’язали шматок 50 міліметрової труби. В неї заклади заряд.
"Саморобка така. Сапери окремо несли дрон і окремо шматок труби. З цим не можна навчитись жити. Просто не можна. А вони розважаються, я так розумію, тренуються. Відпрацьовують на автівках, пенсіонерах, велосипедистах точність попадання. Якісь нелюди", — каже голова ОСББ.
Вибухові пристрої для дронів виготовляють з побутових речей
Частини пластикових металевих труб, бляшанки з-під напоїв, пляшки, ізоляція від товстостінних кабелів. Російські військові виготовляють вибухові пристрої з побутових речей для скиду з безпілотників. Після удару його частини теж лишаються вибухонебезпечними, пояснює поліцейський вибухотехнічної служби ГУ НП в області Віктор Кондрашов.
"І буває так, що ми виїжджаємо і знаходимо: лежить сам боєприпас з зарядом вибухової речовини тут, детонатор лежить там, дрон взагалі десь ще валяється. Тому така штука небезпечна. Детонатор споряджений дуже потужною вибуховою речовиною і спрацювати може від будь-чого. Він дуже чутливий до механічних пошкоджень, до нагріву або до статичного току. Тобто взяли в руки необережно, стався вибух і усе", — каже Кондрашов.
Від дронових атак російської армії потерпають жителі передмість – Антонівки, Кіндійки, Східного та Дніпровського району міста. Жителі цих наближених до річки Дніпро районів звикли прислухатись до дзижчання дронів та часто дивляться в небо. Сховатись від ударів згори все важче. Вже опало листя з дерев. Дивитись треба і під ноги – після дронових атак лишаються небезпечні уламки. Знешкодити їх можуть лише фахівці.
Тому у разі виявлення частин безпілотника вибухотехніки радять, не підходити, не чіпати, й одразу телефонувати 101 або 102.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне