Дві "золоті" медалі на чемпіонаті світу з сумо здобула Ірина Пасічник, уродженка села Борозенського Бериславського району Херсонської області. Зараз спортсменка тренується у Харкові та виступає за Харківщину. Сумо вона займається вісім місяців. До цього 11 років займалась вільною боротьбою, 2019 року – після травми тренувала дітей у Херсоні. На початку повномасштабного вторгнення виїхала до Молдови, згодом повернулась до України.
Ірина Пасічник з чемпіонату світу з сумо, який відбувся у місті Кротошин (Польща), привезла два "золота". Вона перемогла суперниць у своїй ваговій категорії та разом з двома українськими сумоїстками здолала учасниць команди з Японії. Суперниці були сильні, сказала спортсменка, це їхній національний вид боротьби.
"Коли прапор України підіймається та грає гімн, просто сльози навертаються. Коли я стояла на п’єдесталі у своєму особистому заліку, то я просто плакала. А коли ми стояли на п’єдесталі в командному заліку, три українки, ми співали гімн України. Це було не описати словами. Серце колотиться від щастя, що ми тут перебуваємо зараз і маємо змогу представляти Україну на міжнародних змаганнях, що майорів наш жовто-блакитний прапор. Це дуже сильно", — розповіла Ірина Пасічник.
Перед змаганнями дуже нервувала, продовжила спортсменка. І хоч за плачами 11 років вільної боротьби, призові місця і перемоги на чемпіонатах України, міжнародних турнірах, сумо вона почала займатись лише вісім місяців тому.
"Уже всі все знали, а я ще не дуже вірила в те, що перемогла. Чесно кажучи, в мене віри було дуже мало і усвідомлення того, що я чемпіонка світу взагалі не було. Я туди їхала, і не вірила, що я їду на чемпіонат світу з сумо. Не те щоб виграти, а те, що я туди їду, нереально", — поділилась спортсменка.
Вдома, в рідному Борозенському на Херсонщині, вболівали мати, бабуся, односельці, які зайшли в гості до родини.
"Дивились мама і бабуся. Бабуся дивилась трансляцію від початку до кінця, жодного разу не підвелась. А коли мама виходила з кімнати, то їй кричала: "Валя, Валя, йди, Ірочка бореться". Й інші односельці бачили, у нас в селі можуть просто йти вулицею і зайти в гості", — розповіла спортсменка.
Ірина говорить, що перед змаганням настільки емоційно напружена, що не може спілкуватись ні з ким, крім сестри. З Вікторією вони вперше прийшли на секцію з вільної боротьби в селі і відтоді намагались не пропускати жодного тренування.
"У нас навіть покарання таке було – через якісь провини бабуся могла нас покарати тим, що не пускала на заняття з боротьби. Не знаю, чого саме. Може, це особистість тренера Валентина Банчукова, може, через те, що подобались фізичні навантаження. Ми були дуже активними дітьми. Все разом і дало такий результат", — сказала Ірина Пасічник.
Після двох років занять в селі вона разом з сестрою вступили до Херсонського вищого училища фізичної культури, потім – до державного університету. Ірина Пасічник продовжила тренуватись і виступати на змаганнях. 2019 року травмувалась, була операція і тривала реабілітація. Ірина не пішла з професійного спорту – почала тренувати дітей в Херсонській ДЮСШ. На початку повномасштабної війни виїхала до Молдови. Перші два-три місяці продовжувала тренуватись, а потім – працювала баристою. Все змінив телефонний дзвінок від тренера Антона Чуєва. Він запропонував їй переїхати повернутись в спорт.
"Я дуже хотіла повернутись в Україну, займатись і виступати. Коли мені Антон Юрійович запропонував, я розплакалась, кажу: "Навіть не уявляєте, як Ви перевернути моє існування в Молдові". Я йому також сказала, що я травмована, в мене зайва вага. І коли вже приїхала до Харкова, то Антон Юрійович дуже багато в мене вклав сил і фінансів. Він буквально працював зі мною, водив до лікарів, на обстеження, на фізіопроцедури. І коли мене нагороджували на чемпіонаті світу, я згадала, що в Молдові я майже попрощалась зі спортивною кар’єрою, я тут я стою на п’єдесталі, стала чемпіонкою світу", — розповіла чемпіонка світу.
Нині Ірина живе, тренується у Харкові, виступає за Харківську область у двох видах спорту – сумо і пляжна боротьба. Освоїти прийоми сумо було нескладно після десятиліть занять вільною боротьбою, продовжила спортсменка.
"Основа – з вільної боротьби, тактика і прийоми, яких навчив тренер, допомогли мені за вісім місяців здобути дві "золоті" медалі на чемпіонаті світу з сумо. На тренуваннях ми віддаємо всіх себе, дуже втомлюємось, дуже багато чого треба вивчати, тренуватись для того, щоб чогось добитись", — каже Ірина.
Попереду в Ірини Пасічник – три етапи чемпіонату світу з пляжної боротьби.
"Коли була в Молдові я займалась спортом, тренуваннями. Були моменти, коли мені говорили: "Чому ти не виступаєш за Молдову?". Я кажу: "Я не хочу за Молдову, я тільки за Україну буду виступати". Всі мрії пов’язані з нашою перемогою. З тим, щоб без перешкод виступати та представляти Україну у світі", — розповіла Ірина.
Джерело – Суспільне