За даними синоптиків, ще 30 років тому на Херсонщині середня температура повітря у липні становила 20 градусів. Цьогоріч цей показник сягнув 28,3°. Спека та різкі коливання температур позначились на здоров'ї людей та врожайності сільськогосподарських культур. Водночас, на думку науковця з ХДУ, про зміни у кліматі говорити ще зарано.
Літо 2024 року на Херсонщині, за дослідженнями фахівців обласного гідрометцентру, було спекотнішим за попередні роки. Помітили це і херсонці.
"Особливо стало це відчуватись після того, як російські окупанти знищили Каховську ГЕС", — говорить херсонка Наталя.
Зміни у природі помітила і жителька Херсона Людмила: "Змінилася Україна, не тільки природа і ми по-природному змінилися. Але сподіваємося, що все буде добре".
Майже 150 років фахівці обласного гідрометеорологічного центру вивчають кліматичні зміни на Херсонщині, розповідає його начальник Юрій Кіріяк.
"Ще тридцять років тому у липні середня температура була 20 градусів. В цьому році ми зафіксували 28,3. Тобто на вісім градусів більше ніж 30 років тому. І на чотири градуси більше за останні десять років. Було 24, зараз — 28,3. Що стосується опадів, то у нас взагалі критична ситуація. Станом на сьогодні ми отримали всього 168 міліметрів, тобто це практично 40 відсотків від тої норми, яка була на території Херсонської області. І це як раз ті показники, які були на Херсонщині в 1920- 1940 роки", — розповів Кіріяк.
Доктор географічних наук, професор кафедри географії та екології Херсонського державного університету Ігор Пилипенко говорить, що змін у кліматичних умовах на Херсонщині немає.
"Бувають роки з різним забезпеченням по опадам. Бувають роки, коли буває тепліше. Так, спека тривала довго. Це погано, але ми не можемо казати, що у нас щось кардинально змінилося. Ні, змін клімату не було. Не змінилися кліматичні фактори, які впливають на глобальну циркуляцію повітря, тому ми не можемо говорити з вами про зміну клімату", — говорить науковець.
За його словами, активні бойові дії, які зараз відбуваються на території Херсонщини, можуть локально вплинути на довкілля.
"Впливи можна поділити на дві групи. Це механічні, які відбуваються шляхом створення нових там колон, руйнацій всіх елементів ландшафту, починаючи від ґрунту, рослинного покриву, елементів екологічної інфраструктури у вигляді лісопосадок і таке інше. Фізичний вплив снарядів, бомб, інших боєприпасів на ґрунтовий покрив, на літосферу — це викиди в атмосферу в результаті діяльності військової, в тому числі з руйнацією техніки, пожеж і так далі. Тобто безумовно вплив є", — говорить Пилипенко.
Начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк наводить приклад, як військові дії можуть впливати на погоду.
"Кожен житель міста Херсона бачив таке в ці літні місяці. Коли над нами формується серйозний грозовий фронт і починаються обстріли. Цей грозовий фронт прямо на очах розчиняється. Плюс кожен вибух — це дуже велика кількість хімічних елементів, які викидаються в атмосферу. Воно все впливає", — говорить Кіріяк.
Спека та недостатня кількість опадів, цього року вплинули на врожайність на полях області, розповідає виконувач обов'язків директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитро Юнусов.
"Якщо температура повітря була 37-39 градусів, то температура на верхньому шарі ґрунту сягала до 69 градусів, а це погано впливало на вегетацію культур. І бачимо, що врожайність соняшника в цьому році ледве сягає 10 центнерів з одного гектара. А це практично собівартість цієї культури, тих затрат, які аграрії вклали. А в деяких випадках є і по три центнери з гектара, це наші аграрії працювали в збиток. Також бачимо, що врожайність пшениці в середньому склала 25 центнерів. Тобто ми бачимо, що кліматичні зміни дуже вплинули на врожайність, в першу чергу", — говорить Юнусов.
Спекотна, посушлива погода може призвести до того, що від вирощування деяких культур в області доведеться відмовитись, натомість – саджати стійкі до високих температур — бавовну, льон, коріандр, сорго.
"Неможливо буде вирощувати кукурудзу та овочеві культури. Наприклад цьогоріч, ті аграрії, які використовували зрошення на баштані, збирали в деяких випадках навіть до 50 тонн з одного гектара кавунів херсонських. А ті аграрії, які саджали кавуни без зрошення брали до п'яти тонн з гектара. Також через такі умови може загинути наше садівництво. Ті наші абрикоси, черешні, які вирощувалися на правобережжі, у зв'язку з такою спекою і відсутністю зрошення просто не будемо збирати ці фрукти", — говорить Юнусов.
Кліматичні зміни мають свій вплив на організм людини та на розвиток деяких хвороб, розповідає завідувачка відділення екстреної невідкладної медичної допомоги херсонської лікарні Олена Побер.
"Дослідження Всесвітньої організації говорить про те, що кліматичні пояси зміщуються. У нас з'являться захворювання, про які ми забули. Кліщі активізуються, які викликають хворобу Лайма — це пошкодження шкіри та нервової системи. І комарі, які будуть викликати і малярію, і лихоманку. Тобто зараз йде питання про те, що буде поширена лихоманка Денге", — говорить лікарка.
За її словами на стан людини дуже впливають різкі коливання температур. Цього літа на Херсонщині вдень температура підіймалась до понад 50 градусів, а вночі знижувалась до 20.
"Це прямий вплив на організм людини з атмосферним тиском. Впливають на серцево-судинні захворювання, церебральні, а також загострюються хронічні захворювання дихальної системи. Окрім того, що ці коливання впливають на психологічний стан людини. Тобто йде пригнічення уваги, концентрація уваги, виникають депресивні стани", — пояснює Олена.
Вона говорить, що важливо дотримуватись балансу. Добре, щоб у квартирах чи будинках були кондиціонери. На вулицю треба виходити у першій половині дня і ввечері.
"Гуляти в зеленій зоні. Для того, щоб достатнім було постачання кисню до органів. Це покращує психологічний стан", — підсумувала лікарка.
Джерело – Суспільне
