Житло частини жителів деокупованого правобережжя Херсонської області пошкоджене російськими обстрілами або затоплене внаслідок підриву військами РФ Каховської ГЕС. Власники зруйнованих осель розповіли, з якими проблемами стикаються при оформленні компенсацій.
Будинок херсонки Дар'ї Кравченко знаходиться у прибережній зоні. Жінка розповіла, що її родина була змушена виїхати з нього у перший день повномасштабного вторгнення. Після деокупації правобережжя вони не змогли повернутись додому, адже їх житло було затоплене і зруйноване внаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС.
"Будинок був повністю під водою, було видно тільки димар — трішки, буквально на пару цеглин. І отак він стояв досить довго. Він непридатний. До нас приходила комісія. Літня кухня у нас повністю зруйнована, а дім — на 80 відсотків. 20 відсотків вони залишили на всі стіни, які залишилися стояти. Коли вже наша черга до комісії дійшла, то Херсон уже був у зоні бойових дій. Я зверталася і на гарячу лінію, і ходили ми до ЦНАПу, і до виконкому, але Херсон — у зоні бойових дій і ми не можемо отримати ніяку компенсацію", — пояснила Дар'я.
Сусідка Дар'ї Валентина Корнецька говорить, що її житло теж пошкоджене, компенсації отримати не можуть.
"Викликала третю комісію від райвиконкому. Там передивилися, побачили, що все це непридатне, і поставили третю. Ми дізнались, що у Дії є послуга Євідновлення. Відкрили ту картку, але у деяких людей є така проблема, як і у мене, — деякі документи не підтягуються. І коли я ходила у ЦНАП, вистояла там чергу, розбиралася з фахівцем, то у нас вся проблема була, що воно не підтягувалось, тому що в нас немає самого розподілу цієї ділянки", — сказала Валентина.
Юристка, керівниця благодійного фонду "Нова Каховка — це Україна" Олена Красовська надала пояснення щодо ситуації з отриманням компенсацій.
"Постанова Кабінету Міністрів, яка була затверджена 30 травня 2023 року, в якій чітко регулюється саме перелік умов для отримання цієї компенсації. Там є пункт, в якому зазначається, що треба отримати акт, який підтверджує, що комісія, яка виїхала на місце зруйнованого або пошкодженого майна, чітко вказує, на скільки відсотків зруйноване майно, за якою адресою, що це майно знаходиться у власності цієї людини. Але ми знаємо, що, наприклад, в деяких наших деокупованих територіальних громадах досі ведуться бойові дії. І, на жаль, ця комісія не може виїжджати на ці території", — сказала юристка.
За її словами, роботу фонду зосередили на цьому напрямку.
"Головна задача нашого адвокаційного проєкту — звернутися до органів влади з проханням переглянути деякі правові документи, які регулюють саме видачу державної компенсації за зруйноване майно. Чим більше ми зберемо таких випадків, які склалися у територіальних громадах Херсонської області, тим більше буде тиск на нашу владу", —зазначила Олена.
Для деяких власників зруйнованого та пошкодженого житла актуальною є проблема з відсутності документів на оселі, говорить юристка.
"Якщо вони є на руках — це все добре. Якщо їх немає, то треба відновлювати. Дуже таке болюче питання в тому, що реєстри на окупованих територіях закриті і витягнути звідти якусь інформацію теж проблематично. Навіть більше ніж половина — це люди, які в сільській місцевості і не мають підтвердження, що саме вони є власниками цього майна. І це величезна проблема. Наші юристи з цим розбиралися і прийшли до висновку, що, на жаль, поки немає ніякого рішення і треба чекати деокупації, або закінчення війни взагалі", — каже керівниця благодійного фонду.
Олена Красовська розповіла, що результатом роботи їх фонду має стати ініціація законодавчих змін.
"Результатом нашого проєкту буде те, що ми хочемо звернутися до Кабінету Міністрів та Верховної ради з приводу того, що треба робити кардинальні зміни і давати людям право на отримання державної компенсації", — сказала вона.
Джерело – Суспільне