Вони звільняли Херсонську область і обороняють її зараз — воїни з різних регіонів України, яких об'єднала 124 окрема бригада ТРО і прагнення захистити нашу країну від російських окупантів. Напередодні Дня незалежності ми поговорили з бійцями про те, що для них військова служба, які основні задачі наразі виконують на Херсонському напрямку та чого найбільше прагнуть.
"124 бригада вона різна, але найкраща". Дмитро на псевдо "Адвокат"
Харків'янин Дмитро на позивний "Адвокат" служить у складі 124-ї окремої бригади територіальної оборони на Херсонському напрямку. Розповідає, приєднався до її лав 2022 року.
"У нас бригада формувалася, можна сказати, двічі — перший раз ще на початку повномасштабної, а другий раз, коли вдалося вийти воїнам за територію окупованої Херсонщини. Це моє особисте бажання було. Мене можна було не призивати, в мене довічна відстрочка, тому що я кандидат наук, доцент. Але я зрозумів, що не можу сидіти просто так, чекати, коли буде перемога. Я мобілізувався саме до цієї бригади. І от з моменту її повторного формування, я тут", — говорить Дмитро.
Бригада брала участь у звільненні Херсонської та Миколаївської областей, у військових діях у Донецькій, Харківській та Запорізькій областях.
"124 бригада вона різна, але найкраща. Не можна говорити про те, що тут служать виключно жителі Херсонської області, тому що в основному це люди з Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Вінницької областей. Херсонці до нас почали долучатися вже значно пізніше, коли в них з'явилася така можливість", — розповів Дмитро.
За його словами, 124 окрема бригада територіальної оборони відзначена стрічкою "За мужність та відвагу".
"Херсонська бригада одна з трьох бригад, які були відзначені цією найвищою нагородою. Бо у 124 бригаді служать люди виключної мужності й хоробрості, які віддані своїй справі. В чому завдання бригади сьогодні? От є такий південний напрямок. Він починається на сьогодні від річки Дніпро і йде по всьому, що називається півднем України. І от задача 124 бригади, щоб люди в нас за спиною жили, раділи життю, водили дітей до садочків, ходили в школу, навчалися і бачили світ без російської погані", — пояснив "Адвокат".
"Я вважаю, що в такі історичні моменти моє місце бути тут". Микола на псевдо "Митець"
Микола — з Кіровоградської області, має позивний "Митець". Він етнічний болгарин, кілька поколінь його предків живуть в Україні.
"Я був непридатний до військової служби, у мене "жовтий квиток". Але війна мені допомогла. Я вважаю, що в такі історичні моменти моє місце бути тут і не бути там. Я думаю, що багато хто з українців зрозумів цінність української культури та української ідентичності. І те, що за це вбивають. І війна допомогла українцям зрозуміти їхнє місце у світі й цінувати те, що в них є", — говорить Микола.
До повномасштабного вторгнення він керував редакційно-виробничими центрами та грав у театрі, у 2019-му очолив драматургічний колектив. Під час служби організував постановку п'єси за твором Лесі Українки.
"Побратими напам'ять знають виставу, тому що все-все на їхніх очах відбувалось. Репетиції вечорами, коли ми вдома всі. Ми постійно разом, це вже одна сім'я. Розумієте, коли ти 24 години з одними й тими самими людьми. Це — підтримка, було б дивно, якби її не було", — розповів Микола.
"Вони є частина цієї історії, вони вже — герої". Максим Бервінов — капелан
Капелан Максим Бервінов був свідком створення 124-ї окремої бригади територіальної оборони.
"Спершу це був наш обласний проєкт — Херсонської області. Тобто була 124 бригада і шість батальйонів у кожному районі. А у 2018 році вже Міністерство оборони взяло під свій патронат і вирішили зробити це в кожній області. Тому Херсонська область започаткувала територіальну оборону в Україні", — розповідає капелан.
У бригаді Максим відповідає за релігійні аспекти.
"Більшість військовослужбовців — православні християни. Організувати їм служби, літургії, сповідь і забезпечити їх релігійні потреби. Але при нагоді, якщо у мене є мусульмани в підрозділі, то я маю їм забезпечити ці потреби також. Їхнього муллу привести, знайти або їх повести до нього. Моя задача — просто молитися за них. Якщо Господь дасть їм думки вести духовне життя, я буду тільки радий.0.56 Але примушувати ніхто нікого не буде. Розумієте, їм і так важко. Хочеться просто бути поруч і зробити хоч якусь хвилину легшою", — говорить Максим Бервінов.
Капелан вважає, що військовослужбовці бригади, які виборюють незалежність України і є творцями її сучасної історії.
"Вони є частина цієї історії, вони вже — герої. Їм мало хто про це говорить. Але вони мають це знати. Історія Херсона — це історія нашої бригади. І ми привозимо до херсонського музею експонати, прапори нашої бригади, наших батальйонів. Все, що там в кімнаті — це наша історія. Ми зустрічали перші росіян тут. Ми тут були в окупації. Більшість із нас, хтось зміг вирватися, хтось не зміг. Хтось наразі сидить у російських тюрмах", — зазначає капелан.
Ознайомитись з історією 124-ї окремої бригади територіальної оборони можна в обласному краєзнавчому музеї. Виконувачка обов’язків директорки закладу Ольга Гончарова говорить, що минулого року в музеї відкрили виставку "Незламна Херсонщина". Це, за її словами, — подарунок для херсонців.
"Перша тема, з якої ми починаємо показ цієї виставки, саме розповідь про 124 окрему бригаду територіальної оборони. Вона взяла на себе оці перші бої, які точилися у Херсоні. Тобто, вона брала участь у боях, про які ми знаємо — у Бузковому парку, на Антонівському мосту, біля ТРЦ "Фабрика". Всі підступи до Херсона вона контролювала і намагалася чинити опір. Але сили були не рівні", — розповіла Гончарова.
Збирати експонати для виставки в музеї почали після деокупації правобережжя. Продовжують це робити й зараз
"Для територіальної оборони, саме щоб розповісти про цих бійців, ми хочемо окремо виділити їх біографії й героїчну боротьбу, і все, що пов'язано з обороною Херсона. Ми хочемо більш розширити тему. Ми з ними маємо наразі дуже приємне спілкування, дружимо. Вони приходять до нас. Приходять на екскурсію і завжди вони з подарунками. Дарують прапори, уламки снарядів. Все це стане основою для експозиції про боротьбу 124-ї окремої бригади", — говорить директорка музею.
Джерело – Суспільне
