Херсонський волонтер, лицар ордену "Народний Герой України" Григорій Янченко на кілька днів повернувся до рідного міста. Зараз він продовжує збирати кошти на потреби Сил оборони, подорожуючи містами України.
Волонтер Григорій Янченко після деокупації правобережжя області вп’яте приїхав до Херсона. Щоразу обов’язково виїжджає на рідні вулиці.
"З кожним разом я просто сюди приїжджаю, щоб надихнутися тією атмосферою і побачити цю повагу людей, яких я підтримував під час окупації, але зараз вони мене підтримують. Я набираюся тих емоцій, які мене зараз переповнюють і я стараюсь це, як-то кажуть, зберегти та з більшим натхненням ще більше працювати. Ви розумієте, дуже багато людей зараз виїхали, але залишилися ще люди, які мене пам'ятають. Мені дуже приємно. Тяжко говорити чому, мене сльози пробивають, бо ти розумієш, що ти приїхав у місто, в якому ти прожив 55 років", — каже Григорій Янченко.
"Дядя Гриша — це стійкість нашого народу херсонського, коли тут були російські військові. Не дивлячись на все це, він є найкращою людиною", — каже херсонка Олена.
"Я рада бачити, бо це людина — найбільший патріот Херсона. Я йому довіряю як нікому. Він ще з 2014 року збирає гроші на допомогу нашім військовим, там він біля "Фабрики" сидів. А тоді як почалася окупація тут їздити став, не боявся військових РФ, й українські пісні лунали. Сльози на очах в мене, коли його бачу. Коли читаю, його немає, то стало сумно. Я чекала, коли він повернеться до Херсона", — говорить Людмила.
Дядя Гриша розповідає, на цей маршрут під час окупації Херсона він виїздив щодня.
"Ви розумієте завжди було страшно, щоразу коли вранці виїжджав. Бо завжди виїжджаєш на свій маршрут, але не впевнений, що ти повернешся. Тому завжди страшно. Не страшно, то тим, які просто лежать дома на дивані і щось там розповідають про окупацію про інше. Але все одно працював, як кажуть, на благо нашої перемоги", — каже він.
"З кожним разом місто стає більш побите, дуже багато побитих будинків. Я розумію, вони не можуть захопити Херсон, можуть зробити з міста те ж саме, що і з Бахмута, Маріуполя, всіх міст, які вони не могли захопити. Мені дуже складно це все сприймати, кожного разу приїжджаєш, той будинок зруйнований, інший", — розповів волонтер.
Григорій Янченко говорить, під час цього приїзду до Херсона мав ще одну мету, передати до музею спротиву експонат.
"Це вже відро символічне. Я працював з ним до початку повномасштабної війни, під час війни, збирав кошти і наразі, як я працюю по інших містах, в мене є інше відро. Тому це я передаю нашим працівникам музею, щоб воно збереглося", — розповів він.
"Це величезний символ, образ спротиву. Це образ того, як до війни з цим відром, Григорій Миколайович стояв біля "Фабрики", його знали і це відерце знали", — каже начальниця управління культури Херсонської міської ради Світлана Думинська.
У Херсоні Григорій Янченко на кілька днів. Розповідає, його вже чекають у Кропивницькому, далі — відправиться на схід України.
"Якщо стоїш на одному місці, донати менше, вони падають. Тому я вирішив з початку цього року, з січня, мандрувати містами. Мені друзі інколи говорять: "О, поїхав в мандри!". Ну мандри чи ні, але я забезпечую дві бригади. Останній раз я повіз 25 дронів FPV, одним — 15, іншим – 10. Це все залежить від донатів. Крім дронів, везеш і "Старлінки", і медицину, і різні розхідники — плівка, скоби, утеплювач", — говорить чоловік.
Загалом Григорій Янченко відвідав 21 місто України. Говорить, що від початку повномасштабного вторгнення йому вдалось зібрати на потреби Сил оборони близько 3,5 мільйонів гривень, а з 2014 року — дев'ять мільйонів.
"Інколи буває таке відчуття: все, на цьому я закінчую. Ви розумієте, було 77 років і дуже складно пересуватись потягом, автобусом, маршруткою. Але все-таки увечері думаєш одне, а на ранок встаєш, вже в тебе змінились погляди й ти думаєш: як же ж там бійці стоять і день і ніч, і кожну годину. Тому продовжуєш працювати. Як звільнять лівий берег, теж поїду, не пропущу цієї можливості. Якщо буде змога, обов'язково буду на лівому березі. І Скадовськ, і Залізний порт, і Нововоронцовка, і Генічеськ — скрізь побуваю", — каже дядя Гриша.
Джерело – Суспільне
