Олександра Кубанкіна виїхала з тимчасово окупованого Верхнього Рогачика на лівобережжі Херсонської області разом із п'ятьма дітьми. Зараз живе у Києві, працює волонтеркою в благодійному фонді та малює картини і пам’ятні знаки Херсонщини на прапорах. Зібрані кошти передає на потреби ЗСУ.
До повномасштабного вторгнення Росії В Україну художниця Олександра Кубанкіна жила у Верхньому Рогачику на Херсонщині. Працювала викладачкою образотворчого мистецтва. Говорить, спрямувала творчість на підтримку ЗСУ ще тоді, коли була в окупації.
"Коли на мітинги стало виходити занадто небезпечно, я знайшла новий спосіб підтримки нашої армії, наших військових. Я почала малювати портрети на замовлення. Всі кошти, які я отримувала, перераховувала на потреби ЗСУ. За цей час мені вдалося зібрати близько 20 тисяч гривень", — розповіла художниця.
У червні 2022 року її родина, яка виховує п’ятьох дітей, виїхала з тимчасово окупованого Верхнього Рогачика. Олександра каже, що на підконтрольній території почала більше говорити про Україну і війну. Також брала участь у міжнародних творчих конкурсах, відправляла свої роботи на онлайн-виставки. Одна з картин, яку жінка написала після виїзду з окупації, принесла їй багато міжнародних нагород.
"Я намагалася показати, що тут є українська душа. Картина має назву "Що в тебе болить Україна?" Вона привернула увагу світових митців. На цю картину перший диплом я отримала з конкурсу "London Stars", де посіла перше місце за рішенням журі. Було дуже приємно, несподівано. Маю за це ще такий кубок" — показала нагороду Олександра.
Зараз художниця живе у Києві та працює волонтеркою в благодійному фонді "Support Kherson". Надає гуманітарну допомогу переселенцям.
"Одного разу ми були у Великій Олександрівці. Її тоді звільнили не так давно і я побачила все, що залишили окупанти. В мене тоді виникла ідея — малювати стели та знаки тимчасово окупованих і нещодавно звільнених територій Херсонщини на підтримку всім її жителям і всім українцям. Я почала малювати це на папері, а потім викладати в соцмережі. Отримала купу позитивних відгуків. Потім був запит перенести цей малюнок на прапор України. І з того часу, це був березень 2023 року, вже створено понад 200 таких прапорів із різними зображеннями на замовлення. І частину коштів я так само перераховую на потреби ЗСУ. Ці прапори мандрують Європою. Їх багато українців, які виїхали, замовляють собі туди на згадку: у Польщу, Німеччину, Нідерланди, Португалію, Румунію — це з того, що я зараз пам'ятаю", — розповіла Олександра Кубанкіна.
Художниця говорить, що під час роботи над замовленнями відкриває для себе нові факти про Херсонщину.
"Наприклад, не знала, що у нас є щонайменше дві Тарасівки та дві Любимівки. Мені пишуть люди, звертаються. На жаль, не всі фото для малюнку можна знайти в інтернеті, але вони є у телефонах наших херсонців — вони мені їх надсилають, а я вже тоді сідаю і відтворюю", — сказала жінка.
Від українських військових вона теж приймає замовлення, але, каже, виконує їх безкоштовно. Якщо Олександрі все ж передають гроші за цю роботу, то вона їх перераховує на потреби ЗСУ або дітям. Над кожним замовленням художниця працює від трьох годин до двох днів.
"Для того, щоб малюнок вийшов виразним на прапорі, я беру спеціальну акрилову фарбу по тканині — саме таку, тому що у неї є такі властивості, щоб малюнок зберігся на тривалий час і радував свого замовника. Спочатку я прописую шар білим кольором — створюю умовний аркуш, потім вже промальовую деталі. Щоб контури були більш тонкими лініями, теж використовую акрилову фарбу. Малюю з любов'ю, у кожен прапор вкладаю частинку свого серця. Ну і звісно, що по догляду я кладу свою листівочку — пояснюю, як можна прати, як прасувати, щоб теж зберегти надовше цю роботу", — пояснила Олександра.
Прапор зі стелою Скадовська, підписаний Валерієм Залужним, був проданий на благодійному аукціоні за 250 тисяч гривень, каже художниця. Також для аукціонів вона розмалювала кілька десятків тубусів та гільз. Найдорожчий, за її словами, продали за 38 тисяч гривень. Ще Олександра Кубанкіна малює портрети загиблих або полонених військовослужбовців.
"І це завжди такий біль. Я намагаюся передати кожну деталь обличчя цієї людини, щоб воно було дійсно схожим. Але була і приємна новина: я малювала одного полоненого і його обміняли. Мені одразу написала його сестра, каже: "Ось, брат мій тут вже, дякую вам! Це ви малювали його", — і тоді вже сльози радості, тому що приємно, що я брала участь, портрет малювала", — розповіла художниця.
Хоча образотворче мистецтво Олександра зараз не викладає, зв'язки з учнями підтримує. Каже, сумує за своїм будинком у тимчасово окупованому Верхньому Рогачику. У вересні художниця планує відвідати Лондон на запрошення організаторів міжнародного конкурсу "London Stars", у якому посіла перше місце.
Джерело – Суспільне
