Новокаховчанка Яна Малига у 2022 році виїхала з окупованого міста. З лютого 2023 року живе в Івано-Франківську, займається громадською діяльністю, пише вірші, а зібрані історії під час виїзду на підконтрольну територію стали основою вистави "Херсонські історії порятунку" та документальних виставок у Європі.
Жінка також є співавторкою навчальної програми та тренеркою проєкту неформальної освіти "Молоді Амбасадор(к)и Розмаїття".
"Коли ми починали у 2022 році, то там були напрямки, пов'язані з екологічною свідомістю, з культурою, правами людини, із захистом прав людей ЛГБТ-спільноти, з гендерною рівністю і фемінізмом. Зараз цей напрямок ще посилився такою темою, як деколонізація і пам'ять заради майбутнього. Це вже мережа молодих людей, які пройшли це навчання, їх понад 300 людей", — розповідає Яна.
За її словами, організовувати тематичні воркшопи в Карпатах, робочі візити до молодіжних організацій різних регіонів, освітні та культурні проєкти допомагає попередній досвід. В мирний час Яна працювала у відділі культури та туризму міської ради.
"Я вивчилася у Всеукраїнській асоціації гідів і була причетна до того, щоб закохувати людей, які приїжджали, в південь України, в Нову Каховку, в кам'яні вишиванки, які були розташовані у нас. Десь останні 5 років я почала писати вірші. Це було більше хобі, ніж професійна діяльність, тому що все, що я бачила, мандруючи Херсонщиною і південною частиною України, намагалася перекладати у вірші", — розказує жінка.
Після двох місяців окупації Яна з молодшою донькою виїхали з Нової Каховки. В дорозі вона збирала розповіді людей, які тікали від війни. Вони стали основою вистави "Херсонські історії порятунку" та документальних виставок у Європі.
"Зіграла роль саме моя творча робота, коли у 2022 році ми з художницею Машею з Бахмута мої "Історії" візуалізували. І виставки, які відбулися в Європі з цими історіями людей з окупації, вони набули такого розголосу. Понад 20 виставок у європейських країнах, вони стали впізнаваними. Люди, які їх відвідували, кажуть, що вони краще тоді зрозуміли все, що відбувається в окупації", — каже Яна.
Жінка 9 місяців жила на Закарпатті. Разом із такими ж вимушеними переселенцями займалася волонтерською діяльністю
"Це було неподалік від кордону з Угорщиною. Тому люди там переважно чекали своїх документів або якихось подій, і більша кількість яких їхала за кордон. Ми прийняли рішення залишитись в Україні та допомагати тут. Була волонтерська діяльність, коли ми їздили з дівчатами за кордон. Перепаковували або перевантажували волонтерську допомогу і привозили її, бо чоловіків не пускали за кордон", — говорить новокаховчанка.
Будинок Яни в Новій Каховці пошкоджений, тому за її словами, повертатися немає куди.
"Я довго усвідомлювала, що потрібно з чогось почати тут, або знайти місце, де я зможу почати все з початку. Підтримують доньки, які знаходяться поряд, які також в процесі адаптації до мирного життя. Старшій 23 роки, вона закінчила Київський університет будівництва, архітектури минулого року, архітектор за фахом. Її звуть Поліна. Молодшій - 20 років. Вона навчається ще, також у Києві, на вебдизайнера, але вони разом проживають зі мною в Івано-Франківську", — розповідає Яна.
За її словами, вона та доньки не хочуть розлучатись, тому тримаються разом.
"Після всіх подій нам так спокійніше - бачити, знати, відчувати одна одну", — говорить жінка.
Зараз Яна Малига готує до друку збірку власних віршів.
Джерело – Суспільне
