Херсонський фотограф Антон Таточенко зібрав свої світлини з визволення міста у книгу. Кошти від її продажу спрямовує на потреби військовослужбовців. Під час окупації він лишався у місті, у своєму будинку чоловік облаштував волонтерський штаб.
У книзі фотографа Антона Таточенка зібрані світлини, які він зробив у день визволення Херсона. Говорить, той хто придбає видання, допоможе українським військовим. Так він збирає кошти на підтримку військовослужбовців 124 бригади ТРО.
"Людям прикольно, що ти не просто гроші закинув, а у тебе ще якась пам'ятна штука, типу фотографії або фотокниги з дня звільнення міста. Тут зображені хлопці, які нас звільняли. Заробляти на цьому не дуже класно буде. А збирати донати — це ж якраз те, що треба. Тому наразі купуєш книжку — й всі вторговані кошти йдуть на донати моїм знайомим військовим", — говорить Антон.
Перший збір витратив на купівлю автівки для 124 бригади Херсонської ТРО. Другий — на бус для третьої штурмової бригади, розповів Антон. За 70 екземплярів видання вдалося виручити близько 50 тисяч гривень. Кожна світлина має свою історію, каже фотограф.
"Одна світлина з постаменту на площі Свободи, це було дуже сильно і класно. Цей кавунчик дістався десь за 15-20 км до Херсона. Просто в якомусь селі вибігла якраз радісна бабуся, почала плакати, їх обіймати й отак от просто в машину потім закинула цей кавунчик і сказала: "Вам треба, беріть все". І ось з тим кавунчиком вони вирішили, що треба таку фоточку зробити", — говорить він.
За словами Антона, спочатку фотографування було як хобі.
"Це повноцінна частина життя, без якої я вже не я. До повномасштабного був звичайним комерційним фотографом — весілля, прогулянкові та студійні зйомки. Дуже любив по Херсонщині їздити, виїзні фотосесії робити. Люблю такі міста, як Гола Пристань, Нова Каховка, де такий "пенсіонерський рай", так би мовити. Ти приїжджаєш — там спокійно, класно, гарна природа. Тим паче у Новій Каховці Дніпро тече, є дуже багато цих струмочків, які стікають у нього", — каже Антон.
Фотографувати він продовжував і під час окупації, розповідає Антон.
"Просто робили все обережно, всі херсонці знали, де окупанти ходять, де можна щось робити, де не можна щось робити. Єдина зйомка, за яку могли "запакувати", це була у студії "Нью-Йорк", ми знімали з однією журналісткою теж, вона була в українському вбранні, у вишиванках, доволі проукраїнська фотосесія, за яку могло б щось бути. Весілля знімав, поки РАГС був українським й російська армія туди не прийшла", — говорить фотограф.
Під час окупації у будинку Антона облаштували волонтерський штаб. Кілька місяців допомагали продуктами маломобільним людям і пенсіонерам. Зараз, каже, продовжує волонтерську діяльність.
"І фотографую, і волонтерю. Зараз останній проєкт, куди мене покликали, — ми відновлюємо кімнати після підтоплення у береговій зоні людям, які не виїжджають і не будуть виїжджати. Такі реалії, не всі виїдуть, тому займалися ремонтом. Покликали туди фотографом, але по факту я знаю, як будувати. Типове волонтерство: все і зразу. А так є й звичайна комерційна зйомка. Зараз трошки переформатувався, і з якимись благодійними фондами більше співпрацюю", — розповів фотограф.
Джерело – Суспільне
