Херсонський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр не припиняв своєї роботи від початку повномасштабного вторгнення. Зараз на стаціонарному лікуванні тут перебувають 20 хворих. Решта - лікується амбулаторно.
Житель Херсонщини Іван звернувся до обласного фтизіопульмонологічного центру місяць тому. Розповідає, захворів на туберкульоз у 2008 році, відбуваючи покарання у в’язниці.
"Залишився без легені однієї. Потім після операції лікування припинив сам особисто. Не знаю навіщо, але припинив. Дійшло до того, що вже самостійно не міг пересуватися. І родичі сюди привезли. Схему лікування важко підібрати. Але Любомир Романович (слава Богу, що він тут залишився у цей час) він підібрав крапельниці двічі на день та схему пігулок. Місяць пройшов, почав пересуватися", - розповів Іван.
Завідувач відділення лікарсько-стійкого туберкульозу Любомир Мулярчук говорить, після того, як в аналізах пацієнтів не виявляють бактерій, їх переводять на амбулаторне лікування.
"Це форма дисемінованого туберкульозу з розпадом. Де темне — навпаки це добре. Це все, що залишилося зі здорової тканини. Де світле, там уже уражені ділянки легенів", - говорить лікар.
У першому фтизіопульмонологічному відділенні на стаціонарі лікуються 20 пацієнтів, розказала завідувачка Ольга Судникова. За її словами, серед хворих переважно жителі правобережної Херсонщини. Сама Ольга — переселенка, працює у центрі з 2014 року.
"Робота виконується у повному обсязі. Наразі важкувато через обстріли, але кожного дня на роботу, бо хворі є, вони чекають. Ті, хто може лікуватися амбулаторно за станом здоров’я, то ті приходять. Але стаціонарні хворі госпіталізуються вже вкрай виснаженими. Ми ставимо діагноз і лікуємо. Забезпеченість у нас стовідсоткова, можна так сказати. Нема потребі ні в ліках, за якою схемою проходять лікування; якщо є побічні реакції, так само медикаменти є", - говорить лікарка.
Фтизіаторка Ірина Макаренко розповідає, що серед дітей випадки виявлення захворювання на туберкульоз поодинокі, адже переважна більшість з них зараз виїхали разом з родинами через бойові дії.
"Торік виявили підлітка. Він зі спалаху туберкульозу. Прийшов уже зі скаргами, тому що вони вчасно не змогли приїхати. Вони теж виїжджали. Його госпіталізували та ефективно пролікували. Буквально у березні завершили лікування. У нас залишилися спеціалісти. Можемо надавати фтизіатричну медичну допомогу. Двоє дітей поточного року виїхали — були діагностовані у Кривому Розі, бо вони туди були переміщені через усі ці дії. І зараз перебувають на лікуванні у фтизіатрії у Києві", - розповідає Ірина.
За її словами, очікують на закупівлю туберкуліну - препарату, за допомогою якого виявляють інфікованих на туберкульоз дітей через пробу Манту.
"Дуже добре, що в нас залишилися вакцина БЦЖ. І первинна мережа вакцинує новонароджених, тому що це запорука того, що дітки не захворіють. Навіть якщо десь і з’явиться захворювання, буде перебіг у неважкій формі", - говорить Ірина Макаренко.
Понад сто хворих на туберкульоз жителів Херсона і деокупованої частини області отримують психологічну та соціальну підтримку від волонтерів - обласної організації Товариства Червоного Хреста України, розповідає медична координаторка проєкту “Зупинимо туберкульоз разом” Наталя Олькіна.
"Ми видаємо і продовольчі набори, і гігієнічні, і інші потреби, які нам замовляють люди. Наша головна мета — це безперервне лікування пацієнтів хворих на туберкульоз. Ми їм допомагаємо. Проводимо їм навчання, психологічну і юридичну консультацію. Допомагаємо відновлювати паспорти, втрачені документи", - розповіла Наталя.
За інформацією виконувачки обов'язків директорки фтизіопульмонологічного медичного центру Галини Коваль, пацієнти з деокупованої частини Херсонщини, в тому числі ті, які перебувають на амбулаторному лікуванні, забезпечені протитуберкульозними ліками та супутнім лікуванням коштом держави. Загалом на стаціонарному лікуванні у центрі одночасно можуть перебувати 70 пацієнтів.
Джерело – Суспільне