Українські камʼяні вишиванки у поєднанні з кримськотатарським орнаментом. У Херсоні діти разом з дорослими розфарбовували орнаментальні панно з цементу, які для херсонців виготовило та передало Кримськотатарське товариство, що у Львові.
Щоб розпочати розпис довелось вивчати культуру та символіку кримськотатарського народу, розказує інженерка централізованої бухгалтерії установ культури Лілія Мацко. За словами жінки, метою херсонців було поєднати дві культури та традиції.
"Коли ми більш глибоко почали вивчати це питання, ми зрозуміли, що у нас так поєднані два народи, і українське, і кримськотатарське, що в візерунках і в Україні, і в Криму є однакові геометричні та рослинні форми. Я хочу звернути увагу, що кольори у нас дуже схожі. Блакитний колір, який є на нашому прапорі та на прапорі кримськотатарського народу позначає не тільки небо, а й свободу, волю, незалежність", — каже Лілія Мацко.
Бібліотекарка Тетяна Коваленко розповіла — участь у майстеркласі взяли діти і дорослі. Всього було близько 20 учасників.
"Створили ці панно, які ми разом з дітками й батьками прикрашали й оздоблювали не тільки фарбами, а ще й елементами мозаїки в жовто-блакитних кольорах. Тарактамга – це символ татарського народу і символ спротиву татарському народу російської окупації сьогодні. Це дуже символічно, що саме це ми обрали для нашого майстеркласу", — ділиться Тетяна.
Начальниця міського управління культури Світлана Думинська каже, що ідея поєднати в одному виробі дві культури та різні техніки належить двом архітекторкам, дослідницям "кам'яних вишиванок" Єлизаветі й Тетяні Євсеєвим з Нової Каховки.
"Саме пані Ліза Євсеєва розробила таку роботу, в якій поєднала і кримськотатарський орнамент, і орнаменти, які використовувались на кам'яних вишиванках. І коли я це побачила один раз, то звернулася до них і запропонувала зробити це спільно з Кримськотатарським товариством, яке знаходиться у Львові. Вони нам зробили ці заготовки і передали у Херсон для того, щоб тут діти могли це оздобити", — розповідає Світлана.
Одне із панно, яке розфарбували херсонці, прикрасило мобільне укриття. Інші роботи поки зберігаються в управлінні культури.
Джерело – Суспільне