У рубриці «Так ми жили» «Гривна» пропонує читачам пригадати, яким було наше життя в різні роки до повномасштабного вторгнення РФ. Далі – продовження подорожі по Бериславу.
Нагадаємо, у першій частині публікації ми «пройшлися» по вулицях міста, яке сьогодні є найбільш зруйнованим на Херсонщині. Побачили його таким, яким воно було в різні роки до повномасштабного вторгнення РФ.
У другій частині публікації в центрі уваги – іще цілі будівлі Берислава. На жаль, сьогодні більшість історичних архітектурних споруд міста ворог перетворив на руїни…
Нагадаємо, що майже всі фото, які ми публікуємо в рубриці «Так ми жили», свого часу були надруковані в газетах «Гривна» та «Суботній випуск». Це плівкові світлини, їхній автор – наш журналіст Анатолій Андрєєв. Окрім новин зі спортивного життя Херсонщини, він також приносив до редакції цікаві фотосюжети як з Херсона, так і з районів області.
Прогулянка вулицями Берислава
Бериславський історичний музей, 2010 рік. Перше приміщення музею знаходилося в іншому місці, а тут був один із корпусів педагогічного училища. Коли збудували нове приміщення педучилища, у цій будівлі в центрі міста розташувався музей.
Його фонди до війни налічували близько 9 тисяч експонатів. Серед них – зразки одягу, побутових речей, прикрас, знарядь праці минулих століть тощо.
Меморіальна дошка на будівлі музею сповіщала про перебування в Бериславі Богдана Хмельницького: «Весною 1648 року в Бериславі (Кизикермен) перебував майбутній гетьман України Богдан (Зиновій) Хмельницький».
Старе приміщення Бериславської районної лікарні, 2002 рік. За словами автора фото, це історична споруда – перша в місті двоповерхова будівля. До 1941 року тут був невеликий сквер, будівля лікарні і шпиталю.
«Цікаву історію розповів колишній директор друкарні Микола Сєчний. Він перед війною був учнем друкарні. Перед тим як німці увійшли до Берислава, вони заховали шрифти під деревами у сквері біля лікарні. Згодом тут лікувалися німці. Шрифти були під їхнім носом, поруч була й комендатура. Але шрифти вдалося врятувати», – розповів Анатолій Андрєєв.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Була збудована на початку 1800-х років, є цінною архітектурною пам’яткою, зведеною в стилі класицизму. За радянської влади в різні часи будівлю храму використовували і як склад, як спортзал, клуб, була тут і котельня.
За кілька років до повномасштабного вторгнення церква була відреставрована й знову виконувала своє цільове призначення.
Магазин «Госптовари» по вулиці 1 травня (нова назва – Героїв України), 2001 рік. У 1903 році тут розміщувався та виступав перший театральний гурток Берислава.
«Тут народні митці ставили «Наталку Полтавку», «Назара Стодолю» та інші п’єси українських класиків. У 1904 році до бериславських митців приїздили й актори з Херсона», – розповів автор фото.
Сучасне приміщення районного Будинку культури в Бериславі. На його сцені проходили творчі звіти сільських колективів, урочисті збори, концерти майстрів мистецтв. На другому знімку – ліпнина періоду соцреалізму на Будинку культури.
У цьому приміщені по вулиці Гоголя була редакція районної газети «Маяк».
«Саме сюди в 10-річному віці я приніс свої перші малюнки та дописи», – коментує Анатолій Андрєєв.
Одну зі стін дитячої музичної школи прикрашало мозаїчне панно радянської епохи. У школі працювали досвідчені педагоги, були класи гри на баяні, фортепіано, духових інструментах.
Пам’ятне мозаїчне панно на честь українсько-болгарської дружби на торці торгового центру «Нови Пазар» у Бериславі, 2009 рік. Місто Нови Пазар у Болгарії є побратимом Берислава. У болгарському місті є готель та магазин під назвою «Берислав».
На головній світлині: стела на в’їзді в Берислав, початок 2000-х років
Джерело – Гривна
