В команді 29-ї Української антарктичної експедиції вже понад пів року перебуває єдиний представник Херсонщини – учений-метеоролог Сергій Якущенко. Разом з іншими науковцями він рік житиме та працюватиме на станції «Академік Вернадський» на мисі Марина-Пойнт острова Галіндез, за сім кілометрів від західного узбережжя Антарктичного півострова. Нещодавно полярник поділився своїми враженнями від отриманого досвіду та результатами досліджень, які проводить.
Як раніше повідомляла «Гривна», у березні цього року учений-метеоролог, випускник Херсонського державного університету, доцент Херсонської державної морської академії Сергій Якущенко в складі 29-ї Української антарктичної експедиції вирушив на дослідницьку станцію «Академік Вернадський». Для пана Сергія – це перша зимівля, право на участь в якій науковець здобув на відкритому конкурсі.
Нині Сергій Якущенко вже понад пів року перебуває на станції «Академік Вернадський». Щоденно він робить від 5 до 60 вимірювань загального вмісту озону, бо в експедиції обіймає посаду озонометриста й спеціалізується на моніторингу «озонової діри». Про свої дослідження та враження від антарктичної експедиції він нещодавно розповів «Херсон Плюс».
ПРО ДАЛЕКІ МАНДРІВКИ МРІЯВ З ДИТИНСТВА
Сергій Якущенко народився та зростав у селі Воскресенка Генічеського району, що на Херсонщині. Ще маленьким Сергій мріяв подорожувати і з роками цей потяг до подорожей не зникав.
До 2014 року Сергій Якущенко навчався у Херсонському державному університеті за спеціальністю «Фізика» та здобув кваліфікацію «Фізик. Викладач фізики. Вчитель астрономії». А після пов’язав своє життя з Херсонською державною морською академією, де отримав другу вищу освіту «Навігація і управління морськими суднами», закінчив аспірантуру, здобув ступінь доктора філософії та нині викладає. З 2020 року він очолює Наукове товариство студентів (слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених морської академії.
Мрія – потрапити на українську антарктичну станцію у науковця виникла близько п’яти років тому.
«Коли був аспірантом, побачив оголошення у соціальних мережах про те, що Національний антарктичний науковий центр проводить відкритий конкурс. Це дало мені надію, що податися може будь-хто. Я моніторив, читав, які саме фахівці необхідні на станції, і розумів, чого не вистачає мені, аби долучитися. Бо все одно є певні критерії, за яким відбирають. Всі ці п’ять років я розвивався, отримував досвід, знання і тільки потім планував подавати заявку», – розповів пан Сергій.
Вперше заявку на участь у експедиції УАЕ Сергій Якущенко подав літом 2023 року. Він успішно пройшов співбесіди з комісією та психологами. Далі були медогляд та двотижневий тренінг у Києві, де науковці вчилися працювати в команді, покращували свої вміння та навички та більше дізнавалися про умови перебування на станції «Академік Вернадський».
Про те, що проведе цілий рік на станції серед великої крижаної пустелі, краю безмежних льодовиків та пінгвінів, Сергій Якущенко дізнався вже у лютому 2024 року. Майже через півроку з моменту прийняття заявки на відборі.
ПРО ДАЛЕКУ ДОРОГУ ТА ПОБУТ ПОЛЯРНИКІВ
У далеку подорож пан Сергій разом з іншими науковцями відправились у березні цього року. Щоб добратися до місця призначення команді учених довелось змінити три види транспорту.
«Ми їхали до Польщі автобусом, а потім літаком з Варшави, з пересадками в Парижі та в столиці Чилі Сантьяго, ми дісталися до містечка Пунта-Аренас. Там на нас чекало науково-дослідницьке судно «Ноосфера», на якому шість днів йшли до станції. Зранку 21 березня 2024 року ми вже були на місці. І почалася перезмінка. Кілька тижнів попередники ознайомлювали нас з роботою станції, умовами та ділилися досвідом. Часу на акліматизацію чи хвороби не було. Ми одразу включилися в нове, в науку і це дійсно добре», – пригадує херсонець.
Зв’язок із зовнішнім світом полярники тримають переважно за допомогою інтернету. Перше туристичне судно може прийти сюди не раніше листопада, та й то – якщо навколо станції буде відсутній лід. До того часу зимівники залишаються ізольованими від зовнішнього світу.
«Кожному учаснику експедиції видали спецформу та взуття за індивідуальними розмірами. Їжу, ліки та всі необхідні засоби для роботи на станцію зазвичай привозять один раз, разом із командою. Зі свіжих фруктів маємо зараз лише яблука, ще залишилась картопля, частину овочів і фруктів заморозили, щоб зберегти їх. Також є крупи, консерви, заморожене м’ясо, риба. Їжі вистачає. Харчування збалансоване, майже не відрізняється від звичайного, – розповідає науковець з Херсонщини. – Також кожному зимівнику дозволили взяти в експедицію дві сумки з особистими речами. Це можуть бути книги, спідня білизна, звичайний одяг, додаткові гаджети. Тому треба ретельно готуватися і наперед продумати, що може знадобитися на той чи інший випадок. Коли робиш це вперше, то дійсно непросто», – зізнається полярник.
ДОСЛІДЖУЄ «ЩИТ ПЛАНЕТИ»
Команда полярників складається з 14 осіб: дев’ять науковців, які виконують дослідження за напрямами «Метеорологія», «Геофізика» і «Біологія». Ще п’ять осіб команди відповідають за життєзабезпечення експедиції та функціонування станції. Йдеться про: лікаря, кухаря, системного механіка, дизеліст-електрика і системного адміністратора.
Херсонець Сергій увійшов до складу трьох метеорологів, він – озонометрист. Зазвичай вчений робить п’ять вимірювань за день: два сеанси перед місцевим полуднем, один поблизу і два після. Але іноді їхня кількість сягає й 60-ти за добу, залежно від погодних умов та пори року. Тому інколи у Сергія Якущенка залишається мінімум часу на сон, обід та власні справи.
«На горищі станції облаштували офіс озонометриста. Дослідження загального вмісту озону відбувається за допомогою спектрофотометра Добсона, який розташований під спеціальним вікном для спостережень. Найбільше вимірювань може бути у грудні, коли тривалість світлового дня понад 20 годин», – розповідає пан Сергій.
Досліджувати озоновий шар вкрай важливо, адже він є своєрідним «щитом планети». Він поглинає більшу частину ультрафіолетового випромінювання, яке є небезпечним для живих організмів. Товщина озонового шару становить в середньому 300-400 мм або, якщо перевести в «озонові» одиниці виміру – 300-400 одиниць Добсона. «Озоновою дірою» вважається рівень нижче 220 одиниць: саме такий показник вже є небезпечним для живих істот.
«Якщо не буде озонового шару, то все живе на планеті зникне. Бо він створює захист від ультрафіолетового випромінювання. Наприклад, коли вміст озону зменшується нижче 220 одиниць Добсона, то обов’язково треба захищати відкриті ділянки шкіри сонцезахисними кремами й користуватися окулярами з підвищеним захистом від ультрафіолету», – додає пан Сергій.
Результати вимірювань щоденно передаються в Україну та British Antarctic Survey (урядова наукова організація, відповідальна за британські полярні дослідження). Аналізуючи ці дані, науковці роблять висновки, як відновлюється озоновий шар.
КРАСА ПРИРОДИ АНТАРКТИКИ ТА ДОПОМОГА «БОЙОВИМ ПІНГВІНАМ»
За півроку проживання на мисі Марина-Пойнт острова Галіндез Сергій Якущенко вже звик до місцевого клімату та жителів. Та водночас, за словами херсонця, він весь час відчуває себе гостем у пінгвінів.
«З травня пінгвіни перебували у тепліших водах, а ось у жовтні починають поступово повертатися. Минулого року біологи нарахували на нашому острові орієнтовно 7 тисяч цих птахів. Вони живуть колоніями, вони тут місцеві, а ми у них у гостях. Якщо їм цікаво, то вони приходять на метеомайданчик, все розглядають. Їм байдуже, чи треба тобі щось вимірювати, чи впливає його присутність на ці виміри», – розповідає озонометрист.
Сергій Якущенко пишається, що став частиною великої наукової родини, що йому вдалося потрапити на станцію та зробити вклад у розвиток науки. Чи подаватиметься ще для участі у подальших експедиціях? Поки що це питання – без відповіді, адже ніколи не знаєш, що підготує життя.
«Щось планувати, коли в Україні триває велика війна – важко. Але, якщо буде такий шанс, то я не відмовлюсь повернутися до Антарктики. Я є зараз частиною публічної спільноти країни і для мене важливо, що я вже увійшов в історію та зроблю певну користь для держави, для науки, для майбутніх поколінь», – резюмує пан Сергій.
Незважаючи на величезну відстань та постійну зайнятість Сергій Якущенко разом з колегами долучаються до підтримки ЗСУ. Вони допомагають проводити аукціони та донатять. Так, нещодавно відбувся спільний благодійний аукціон Національного антарктичного наукового центру та INSCIENCE. Завдяки цьому збору вдалося зібрати 553 598 гривень на потреби «бойових пінгвінів» – полярників, які захищають Україну в лавах ЗСУ. Кошти пішли на закупівлю квадрокоптерів Dji Mavic 3Pro, звʼязку Starlink, зарядних станцій EcoFlow та Bandera Power, окопного РЕБ. Це обладнання необхідне для військових, які зараз на харківському, північному та південному напрямках.
Джерело – Гривна