Щоб перемогти у цій кривавій війні російську навалу, держава Україна мусить цінувати і віддавати належну шану всім своїм воїнам: як живим, так і загиблим. Та, на превеликий жаль, і нині є ситуації, коли сім’ї полеглих роками не можуть довести у суді те, що їхні рідні загинули, саме захищаючи нашу Батьківщину.
«Гривна» неодноразово розповідала історію херсонського тероборонівця Віталія Лапчука, який в перші ж дні повномасштабного вторгнення став на захист свого рідного міста.
Для цього чоловік повернувся зі служби в Києві до рідного Херсона, який на той момент був одним з епіцентрів російської військової агресії. Приїхавши, він одразу пішов до військкомату й вступив до лав територіальної оборони. Віталій разом з побратамами збирав цінні дані про окупантів, відшукував та ховав зброю для опору ворогу. Та 27 березня 2022 року російські вбивці викрали Віталія Лапчука. Його жорстоко катували та вбили. Тіло Віталія виловили у Дніпрі 2 червня. У нього були зав’язані за спиною руки, а на ногах – гиря. Так російські терористи замітали сліди страшних катувань.
Попри те, що Віталій Лапчук героїчно загинув, захищаючи рідний Херсон, офіційно він не був визнаний військовослужбовцем херсонської бригади ТрО, про що «Гривна» писала раніше. От вже другий рік родина Героя мусить доводити правду в судах. Про це 27 березня розповіла дружина загиблого Альона Лапчук:
«Сьогодні два роки, як тебе захватили російські військові, будинок пограбували, тебе били, катували, вбили, прив’язали до ніг гирю та втопили в Дніпрі. Два роки я без тебе, два роки я бачу тебе тільки уві сні, але в пам’яті, що це пекло було вчора…
Намагаюсь довести правду в суді. Документи знищили, але є свідки і є надія, що правда переможе! Бо я ж бачила та чула, що ці нелюди робили з тобою і як ти тримався. Один із перших ти пішов в військкомат захищати нас, як я тоді перелякалася та відмовляла тебе! Дуже боялася, та ти мені сказав: “якщо не я, то хто”…і я змирилася, та була впевнена, що все буде добре, бо ти ж там і знаєш що до чого!
Ти намагався врятувати місто Херсон, людей, бо ти був справжнім офіцером, справжнім чоловіком, дуже тебе не вистачає…
Як прикро, що ніхто окрім мене, наших близьких та друзів, не бачать яку людину ми втратили , яким ти був справжнім героєм по життю!!!! Нагороджують зрадників, а справжніх героїв тих, хто не втік, не злякався, тих, хто груддю зустрів ворога, намагався зупинити наступ Росії, не скорився, не пішов на співпрацю, – не в повазі, на жаль(… Для нашої родини та для всіх, хто тебе дійсно знав, ти герой! А на “поважних людей”, від кого залежить це визнання, мені плювати! Дякую тобі, що був в моєму житті, та багато чому навчив. Царство небесне тобі, дякую за життя, я жива…я все пам’ятаю».
Фото: OBOZ.UA та зі сторінки Альони Лапчук.
Джерело – Гривна