Військовослужбовець Сергій Карабань з Одеської області втратив ногу, виконуючи бойове завдання на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Після реабілітації чоловік планує повернутися в стрій та боротися з ворогом до Перемоги.
Історію захисника з позивним Карабін розповіли в соцмережі на сторінці 126-ї окремої бригади територіальної оборони міста Одеса.
«Кожного дня Служба турботи бригади взаємодіє з нашими пораненими бійцями. Зазвичай це не медійні військові, за якими ви вже стежите, тому що 95% війська – звичайні чоловіки, в яких часто нема сторінок в інстаграм, але кожному з них точно є, що розповісти. Вони всі різні: хтось був учителем, хтось підприємцем, а хтось моряком. Aле всіх їх обʼєднує одна мета – захист своєї країни та звільнення всіх окупованих територій», – повідомили тероборонівці.
Сергій Карабань до великої війни 10 років працював у морі інженером з експлуатації судових дизельних установок. 24 лютого 2022 року був день народження його сина. Але о пів на п’яту ранку від родича він дізнався про початок повномасштабного вторгнення РФ.
«Десь там о пів на п’яту ранку мені подзвонив мій родич і сказав: «Щось на вулиці гупає»…» – згадує Сергій.
На початку березня чоловік провів родину до друзів у Німеччину, а сам вирішив долучитися до 126-ї бригади ТрО, яка формувалася в Одесі. Уже 13 березня Сергій був записаний до лав Одеської територіальної оборони. А за рік став головним сержантом батальйону та виконував завдання на Херсонському напрямку.
«Почали ми з Миколаївської області ще, і потім вийшли на узбережжя Дніпра, і так і виконували до моменту отримання мною поранення на лівому березі Дніпра», – каже захисник.
Саме на лівобережжі Сергій отримав мінно-вибухову травму, потрапивши в поле зору противника. Вважає, що поранення спричинила міна типу ПФМ-1.
«Коли заводив другу групу, ми потрапили під око противника, скажемо так, і потрапили під скиди. У мене обширна така мінно-вибухова травма, яка поламала кістки, відірвала частину м’яких тканин, повиривала кістки, але уламків як таких там небагато», – розповідає Карабін.
Але під час евакуації військовий отримав ще одне поранення – у ту саму ногу! Каже, що болю вже не відчував, бо на нозі був турнікет.
«На етапі евакуації групу, яка мене евакуювала, почав наздоганяти артобстріл, і було ще друге влучання. Там ситуація була, що хлопці мене поклали під машину згорівшу, і я їм дав команду розосередитися, тому що ми перестали обганяти артобстріл. Снаряд приземлився буквально в півтора метрах від мене і другий раз вдарив по тій самій нозі. На ній уже був турнікет, я її майже не відчував, я відчув хвилю, відчув, що щось ще вдарило, але ні болю, нічого я вже не відчував», – згадує Сергій.
Коли вдалося дістатися до точки евакуації, до берега підійшов човен, звідки Сергія почали кликати за його позивним. Проте через важке поранення ноги військовий не міг підвестися, про що повідомив хлопцям на човні.
«Він каже «Окей», і я чую, що човен розвертається і уходить. Дуже велика подяка тому драйверу, що він спрацював професійно: відійшов недалеко і зв’язався по радіостанції з іншими військовими», – каже військовий.
Після цього Сергію допомогли – винесли на узбережжя, звідки йому вдалося перебратися до човна, що якраз тоді підійшов до узбережжя.
Попри поранення і втрату частини ноги, Сергій каже, що планує повернутися до строю. Пояснює, що слідує за своєю життєвою філософією:
«У мене така життєва філософія: якщо я за щось взявся, то я маю це робити до того моменту, поки я не отримаю якийсь результат. На даний час ми не отримали перемоги. А Перемога – це результат, на який я розраховую. Я розумію, що вона може бути не миттєвою, що вона може бути не одразу з усіма результатами, які я хочу бачити, але так чи інакше я вірю, що ми дійдемо до неї».
Фото: скріншоти з відео Facebook/126 окрема бригада територіальної оборони м.Одеса
Джерело – Гривна
