Перебування російського окупанта у Херсоні буде мати відлуння ще багато часу. Визволення Херсону відбулося трошки менше місяця тому, але наше південне місто залишається на лінії фронту. За добу ворог здійснює до декількох десятків обстрілів мирного населення. Гинуть люди, руйнуються домівки, бізнес і критична інфраструктура – світло, опалення, водопостачання.
Херсонські комунальники та енергетики за допомоги своїх колег з усієї країн роблять справжній подвиг щодня, намагаючись як можна скоріше усувати аварії і поновити подачу таких важливих у зимній період речей – світло, вода, тепло.
До повного повернення міста до нормальних умов життя звісно ще далеко, тому херсонці вимушені пристосовуватися до умов життя на лінії фронту і діляться у соціальній мережі своїм досвідом.
Уродженець Херсона Paul Stepanets поділився своїми секретами виживання у Херсоні. Особливо ці відомості та спостереження згодяться тим, хто вирішив попри обстріли, побутові негаразди все ж таки відвідати рідне місто. Це лонгрид, але радимо його дочитати до кінця:
«Якщо тягне/треба в Херсон?
Пам’ятка тим, хто збирається. До чого треба бути готовими. Чому більшість херсонців залишаються на місці. Чому їх можна зрозуміти? Я люблю патякати, тому літер на всіх вистачить, не сваріться.
- Візьміть з собою газову плитку чи щось подібне. Взагалі цей пункт актуальний зараз для всієї України. Мені друг колись подарував джетбойл. Ця штука була зі мною у всіх велоподорожах, в Києві дві доби готували на ній, тут в Херсоні теж на ній готую і газ все ще є, а балон невеличкий. Дуже економний девайс. Зараз світло у більшості є, але це поняття мінливе, як дівоче кохання. Прильот — і світла немає, як і води.
- Вода в Херсоні є не всюди і теж буде не завжди. Про питну мовчу взагалі. Треба стояти в чергах. Або в магазині або безкоштовно у пунктах по районах. Якщо ліфти не працюють, а вони не працюють, то треба водицю піднімати сходами. Будуть гарні ніжки та сідниці. Постане питання про економію, бо багато не натягаєш. Із досвіду велоподорожей і вже не тільки — людині достатньо 2л води, щоб відчувати свіжість тіла. Так, жінкам для волосся цього замало, але хоча б навколо вас не буде зони відчуження. Вологі серветки зайвими теж не будуть. А і ще. Візьміть пакети для сміття. От просто візьміть.
- А яка черга пасуватиме сьогодні до твоєї сукні? Черги всюди. Пошта, банкомати, банки, гуманітарка, магазини, вода, заправки і т.д. Якщо вам соромно, як і мені поставити футбольний корпус радянській бабусі, для якої черги, то рідна стихія, а Витримка та Нахабність — імена її демонів, то все безкоштовне треба обходити десятою дорогою. Але якщо твої демони сильніші, то в Херсоні зараз взагалі без грошей можна бути ситим, як мінімум.
- «А є кола, а не пепсі?». «Чого така однакова гуманітарка, одні й ті самі крупи, де гречка?» Ці реальні фрази почув, коли вирішив на практиці заради контенту вперше і востаннє перевірити пункт №3. Відчувати іспанський сором, це застаріла фраза. Тепер в тренді — український. Багато де хранителі паспорту із тризубом ведуть себе, як невдячні свині. Доречі із тієї гуманітарки я взяв собі пляшку пепсі і кілька протеїнових батончиків. Це була найсмачніша пепсі в житті, хоча завжди надаю перевагу кока-колі і круті канадські батончики. За це десь заплатили гроші, запакували, вирішили всі логістичні перепони для того, щоб на фініші, якась українська свинота крутила носом.
- Із транспортом все погано. Інтервали великі, не всі маршрути є. У салоні (та й взагалі в чергах) ніяких запахів поганих немає. Херсонці чистесенькі гарнюні попри трабли з водою. А ви думаєте, що бреше старий про правило двох літрів.
- У квартирах холодно. Коли у будинку мешкає до 20% людей по-іншому бути не може. Тим більше, коли мережа центрального опалення зруйнована. Термобілизна, фліски, штанішкі, теплі в‘язані шкарпетки — наші друзі. Також, звичайна пластикова пляшка із гарячою водою у ліжку під ковдрою теж непогано гріє. Якщо вас двоє, то дві пляшки. Білого чи червоного — немає різниці.
- Якщо ви їдете в Херсон, щоб допомогти близькій людині евакуюватись і думаєте, що об‘ємні речі легше відправити поштою у пункт призначення, то в цю мить вас засліпить сяйво. Це я сміюсь. Є декілька робочих відділень НП та Укрпошти. На двох може відділень 10 нашкребуть на все місто. Давайте із другої почнемо. Укрпошта зараз в Херсоні, це портал у пекло. Всі пенсіонери хочуть отримати пенсії за всі місяці окупації. Зрозуміти можна. Але ж ми пам‘ятаємо — це їх територія. Чемних чужаків цей прайд розриває на ганчірки. Працівників укрпошти треба канонізувати. Залишається Нова пошта. Але і тут не все так просто. Є відділення тільки на отримання. Наприклад, №12, на Чорноморській. Є тільки на відправлення. Наприклад, №26 біля Таврії В, на Таврікє, Але і це ще не все. Коробок немає. Якщо ви прийшли без запакованої посилки — ніхто не прийме, навіть не витрачайте час. Якщо ви думаєте, що вам дадуть її в магазині поруч, то і тут розпач. Навіть не продадуть, бо дефіцит. З порожньою коробкою ви ще не подорожували?
- Інтернет. Покриття у місті погане. Є старлінки, але їх дрібка. Домашній вайфай — поки мрія. Проте йде просто титанічна та непомітна робота із відновленням мережі і де не де вже є навіть LTE.
- АТБ працюють. На Таврікє, на мостах, на Шуменському (китайська стіна), можливо ще десь. Вибір великий. Є все. Ціни як всюди. Люди нагрібають повні візки. 6 кас, черги на кожній по 20-30 людей, іноді черга починається на вулиці і охоронець запускає групами, це хвилин 40 часу. Касири працюють вправно і швидко, питань нема.
- Обстріли міста хаотичні і за часом, і територіально. Від запуску до прильоту 5-15 секунд. Рахував. Рекомендую носити із собою паперовий паспорт. Це набагато полегшить ідентифікацію вашого тіла. Ви ж не хочете відпочивати у морзі місяць? Життя та смерть тут ходять за ручки. Біжать місцеві, коли лунають вибухи? За весь час, я не бачив жодного. Чи є мами з дітками? Так і немало. Тільки давайте ярличок «Безвідповідальна мамка» залишимо для своєї кишені. Біля палаток «Запис на евакуацію» черг взагалі немає. А ви вже знаєте, де величезні. Можна отримати пенсію в іншому місті, перед евакуацією не купляють повний візок продуктів. Звичайно, кількісно багато людей залишає місто, але відсотково — мізер.
Епілог.
Хтось залишається аби служити ближньому. Хтось просто тут хоче жити. Тут цінуєш життя більше. Не все в ньому роскладається по полицям логіки. Бо поняття «РІДНИЙ ДІМ» набагато ширше і тієї логіки, і правил безпеки і всіх аргументів разом взятих.
Як казала Ліна Костенко:
«Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна».
Рідні, ми вільні!»
Джерело – Гривна
