Як можуть розвиватися бойові дії на південному напрямку? Чи достатньо сил і засобів мають українські військові для звільнення регіону та як чинитимуть окупанти у відповідь на активні дії Збройних сил України?
Ці питання проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» обговорив з аналітиком організації Conflict Intelligence Team (СІТ) Кирилом Михайловим.
Збройні сили України встановили вогневий контроль майже над всією Херсонщиною. Про це 14 вересня заявила керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк. За її словами, про перемоги говорити поки зарано, ЗСУ потрібно закріпитися у звільнених населених пунктах, але вони просуваються, що дуже деморалізує російських військових, зазначила пані Гуменюк.
12 вересня в оперативному командуванні «Південь» також повідомили, що за останній час Збройні сили України деокупували 5 населених пунктів на Херсонщині – Високопілля, Нововознесенське, Білогірку, Сухий Ставок та Миролюбівку. Загалом, за останні два тижні, за даними військових, українська армія звільнила близько 500 квадратних кілометрів території в Херсонській області.
16 вересня стало відомо про вибухи в центрі окупованого Херсону. Вибух стався за будівлею обласної державної адміністрації, де розташований Адміністративний суд. Там перебувало так зване «керівництво» окупованої частини Херсонщини. Російські ЗМІ повідомили про поранення підконтрольної окупантам «очільниці» департаменту праці і соціальної політики та загибель її водія.
13 вересня Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України повідомило, що через успішні дії Збройних сил України російські військові та окупаційна так звана «влада» терміново евакуюють свої родини із Криму та півдня України.
«ГРА В КІШКИ-МИШКИ»
Нещодавно стало відомо, що за кілька днів Збройні сили України один за одним звільнили низку населених пунктів у Харківській області й вийшли на лінію державного кордону на цьому напрямку. Повторити аналогічний успіх на південному напрямку буде складніше, вважає експерт Кирило Михайлов. Причина – географічні особливості та велика кількість перекинутих російським командуванням сил на цей напрямок.
«По-перше, треба розуміти, що на півдні України насправді російські війська створили дуже велике угруповання. Оскільки українська влада, українські посадовці, дуже довго й дуже гучно повідомляли про підготовку наступу на півдні, і саме завдяки цьому російські війська перекинули дуже велике угруповання. Мається на увазі насамперед російське угруповання «Схід», яке раніше брало участь в наступі на Київ з північного заходу, а наразі перебуває здебільшого, поки що, на лівому березі Дніпра.
Але, як ми розуміємо, вони продовжують перекидати сили й на правий берег. З іншого боку, саме це зробило можливим такий блискавичний наступ на Харківщині. Проте ми наразі бачимо, що деякі російські війська, саме східного військового округу, вже присутні на правому березі».
Українські артилеристи на самохідній 203-мм гарматі «2С7 Піон» на південному фронті України 14 вересня 2022 року
Михайлов зазначає, що попри проблему російських військ з логістикою на Херсонщині та встановлений вогневий контроль ЗСУ на цій території, армії РФ вдається поповнювати свої резерви.
«Зрозуміло, що це їм робити набагато важче, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення, але ми бачимо зараз, що відбувається така собі гра в кішки-мишки. У ролі кішки виступають Збройні сили України, які накривають ці спроби перетнути Дніпро. Наразі, коли здебільшого росіяни намагаються застосовувати понтонні переправи, поромні переправи, але це не така легка справа, як бити по координатах.
Треба розуміти, коли саме перебувають на тому чи іншому березі ці пороми, чи техніка, яка очікує на переправу. Ми бачили вже всі те дуже «мемне» відео, коли українським військам вдалося вразити одну з таких переправ, ми бачили відео російського солдата, який дуже переляканий. І ось таке там відбувається постійно. Але попри це, у російських військ, на жаль, ще є засоби саме переправи, понтонні парки, які щодня, щотижня прямують в херсонському напрямку на окупованій території України. Біля Маріуполя, Мелітополя їх бачили. Отже, поки що у російських сил залишаються засоби інженерно-саперні, які дозволяють перетинати Дніпро».
Проте, зазначає експерт, проблеми з артилерією, з боєприпасами, з іншими постачаннями у російської армії на південному напрямку є. Це, за словами Михайлова, з математичної точки зору, не дає шансів окупантам довго протриматися на правому березі Дніпра.
КИСЕЛІВКА – У «СІРІЙ ЗОНІ»?
Ще однією гучною новиною минулого тижня стала інформація про звільнення на Херсонщині Киселівки неподалік від Херсона. Про це, зокрема, повідомив голова Херсонської облради Олександр Самойленко. За його словами, відтепер єдиний пункт, який розділяє українську армію і місто Херсон – це Чорнобаївка.
Пізніше цю інформацію спростував Віталій Кім – очільник Миколаївської обласної військової адміністрації. Він повідомив про те, що станом на 15 вересня село Киселівка «перебуває в «сірій зоні» і за це село ведуться ще бої. На думку експерта Conflict Intelligence Team, найближчими тижнями цілком можливо, що Киселівка перейде під контроль ЗСУ.
«Киселівка, а також Снігурівка, розташовані майже на передньому краї, і вони, скоріш за все, є подальшою метою наступу Збройних сил України. Я вважаю, що найближчими якщо не днями, то тижнями, це цілком можливо (деокупація цих сіл – ред.). Чому це важливо? Тому що це, знову ж таки, пересування вже в напрямку безпосередньо міста Херсона. І в Чорнобаївці вже перебуває багато російських військових, російські більш-менш постійні вже бази. Якщо таких там немає, то там є танки, там є артилерія. У разі, якщо українські сили просунуться до Чорнобаївки, це буде означати, що Чорнобаївка вже опиниться в зоні обстрілу не тільки реактивних систем залпового вогню «Хаймарс» і M270, а також і ствольної артилерії, яка теж там присутня. У тому числі західна – гармати M777 та інше. І зрозуміло, що тоді цей серіал «Чорнобаївка» може стати вже щоденним».
«ХЕРСОНЩИНУ ЧЕКАЮТЬ ЗАПЕКЛІ БОЇ»
Кирило Михайлов вважає, що харківського сценарію на Херсонщині не варто очікувати – без запеклих боїв звільнити українським військам цю територію навряд чи вдасться.
Знищений український танк поблизу села Іванівка
«Росіяни довго укріпляли саме території навколо Херсона, отже, там, на жаль, можна очікувати якихось запеклих боїв, якщо тільки російські війська остаточно не будуть виснаженими і якось не будуть вимушені тікати чи здаватися в полон, про що каже українська розвідка. Але, все ж таки, не та ситуація, яка склалася на Харківщині.
Навіть східно-харківська операція не була якоюсь легкою прогулянкою, але херсонська тим більше не буде. До того ж є ще один фактор, що коли українські війська наблизяться до Дніпра, то по них може вести вогонь російська артилерія, яка перебуває на лівому березі. З іншого боку, вона також у такому разі опиниться в зоні контрбатарейної української боротьби, а завдяки західним постачанням українська артилерія має перевагу в дальності, у точності. І зрозуміло, що в такому випадку Україна буде зберігати певну перевагу, але все ж таки чим ближче до Херсона, тим це буде важче».
«ПЛАНИ КРЕМЛЯ НЕ ЗМІНИЛИСЯ»
Якщо прислухатися до заяв російських посадовців, плани Кремля і через пів року не змінилися – «повне захоплення та ліквідація української державності», каже експерт.
«Тож зрозуміло, що в ці плани має входити і південь (України – ред.). Але, знову ж, проблема в тому, що наразі деякі сили, які могли б бути застосовані в наступальних діях, будуть потрібні для утримання нового фронту, який наразі встановився по річці Оскіл.
А з іншого боку зрозуміло, що якщо навіть на початку вторгнення, коли російська армія була набагато міцніша за теперішню, і розуміємо, що навіть тоді не вдалося захопити Миколаїв… А наразі, коли проблеми з постачанням нікуди не подінуться, зрозуміло, що в такому випадку будь-які наступальні дії будуть дуже ускладнені, навіть якщо ті наявні резерви будуть перекинуті на херсонський напрямок».
«НАСТУП РФ НА ЗАПОРІЖЖЯ НЕ МАТИМЕ УСПІХУ»
Росія намагається створити «штучну кризу», захопивши Запорізьку атомну станцію, вважає Михайлов. На його думку, це ключ до того, щоб «призупинити конфлікт» і використати це для «перепочинку» армії РФ.
Гуляйполе. Наслідки обстрілів військами РФ. Запорізька область. 6 квітня 2022 року
«Запорізька атомна електростанція дуже важлива для російських військових, тому що вони політично створюють на цьому таку штучну кризу, яка має якось переконати міжнародне суспільство на те, щоб якось зупинити, принаймні призупинити конфлікт. Це буде вигідно для російських військ, тому що вони будуть мати можливість якось відпочити, якось поповнитися і так далі.
Саме тому з території Запорізької АЕС або з території, яка безпосередньо прилягає до Запорізької АЕС майже щодня обстрілюються українські міста та інші населені пункти на правому березі Дніпра. Я маю на увазі Нікопольську, Марганецьку громади і так далі. Зрозуміло, що для створення такої кризи росіянам потрібно утримувати контроль над Запорізькою АЕС».
Запорізька АЕС захоплена російськими військами
«Але ми вважаємо, що не можуть також вестися якісь наступальні дії саме на запорізькому напрямку, у напрямку Запоріжжя. Теоретично це можливо, але навряд чи вони будуть успішними. Скоріш за все, росіяни будуть якось намагатися посилити війська на цьому напрямку, враховуючи чутки серед російських телеграм-каналів та іншого, що нібито Збройні сили України теж планують якийсь наступ. Зрозуміло, що, скоріш за все, російські війська будуть якось укріплювати свої оборонні позиції на цьому напрямку, щоб створити там принаймні таку ж концентрацію військ, яку ми бачимо на херсонському напрямку.
З іншого боку, знову ж таки, неможливо виключати, що буде якийсь новий безглуздий наступ на тому напрямку. Тому що безглузді наступи – це якась візитівка російської армії».
Дослідник пояснив, як деокупація Херсона впливатиме на подальшу військову ситуацію на південному фронті, а також, чи можливе просування ЗСУ на запорізькому напрямку.
«Щоб атакувати на запорізькому напрямку, потрібно дуже багато сил і для цього, зрозуміло, що… Ми не знаємо насправді, чи є в України резерви на те, щоб відкривати ще третій активний фронт. З іншого ж боку, звільнення Херсонщини, воно ставить під загрозу російські шляхи постачання з окупованого Криму – під атаки «Хаймарсів», під обстріли, під інші можливі атаки і так далі.
Отже, саме принаймні остаточне звільнення Херсона і вихід до Дніпра, він має дуже ускладнити ці дії росіян на запорізькому напрямку і, зрозуміло, що в разі звільнення Херсона, можливі українські дії з деокупації Запорізької області будуть значно спрощені».
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ЗСУ?
Нещодавно головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний опублікував статтю, в якій було сказано, що є підстави вважати, що війна триватиме і наступного року. Кирило Михайлов вважає, що прискорення звільнення українських територій залежить від західних постачань, перш за все, важкої зброї для ЗСУ.
«Хтось на Заході якось оголошував прогнози, що Херсон може бути звільнений до кінця цього року, і це я вважаю цілком реалістичним. Я не буду давати прогнози, що 100% до нового року Херсон буде звільнено, але такі можливості наразі є.
З іншого ж боку, зрозуміло що прискорити ці та будь-які інші дії, деокупаційні наступальні дії, може саме постачання більшої кількості техніки, зброї з Заходу. Насамперед це мають бути танки, це мають бути бойові машини піхоти, яких, як ми розуміємо, українським силам наразі понад усе не вистачає. Тому що є така, як ми розуміємо, прихована домовленість не постачати Україні танки чи знов-таки бойові машини піхоти. Бронетранспортери так, але не більш важкі бойові машини піхоти саме західного виробництва. Якщо в Україні опиниться якась велика кількість танків Leopard чи бойових машин піхоти Marder, наприклад, чи чогось з американських складів, то в такому випадку, зрозуміло, що ми можемо побачити більше наступальних дій саме такого масштабу, такого розмаху, як те, що ми бачили днями на Харківщині.
Ми бачимо, що українським військам вже вдається якось же знешкоджувати російську протиповітряну оборону, а саме знешкодження повітряної оборони, саме руйнування цієї ешелонованої російської системи, – воно, на мою думку, передбачає застосування АТАCМS. Отже, при подальшому успішному застосуванні цих протирадарних ракет AGM 88 HARM, перемовини щодо застосування балістичних ракет будуть складні, і тоді залишиться вже якась політична воля з боку Заходу».
Джерело – Гривна
