Військовослужбовець на псевдо "Гац" близько півтора року боронить Донеччину. Родом боєць з Херсонщини, два місяці був у окупації. Щойно зміг, доєднався до Сил оборони України. Хотів бути протитанкістом, та став штурмовиком — кулеметник 3-ї окремої штурмової бригади та воює на Бахмутському напрямку.
На початку повномасштабного вторгнення "Гац" був студентом, навчався у Новій Каховці. Звідти встиг вийти буквально за 20 хвилин до захоплення російською армією Каховської ГЕС.
Та все одно майже два місяці перебував в окупації, коли вдалося вибратися приєднався до лав Збройних сил України: "Мої друзі з ССО "Азов-Київ" сказали: "Приєднуйся до нас". На той момент ССО "Азов-Київ" виконували багато різних завдань. Я вже приєднався до Бахмутської компанії, як ми приїхали на Бахмут. На інших напрямках, я не перебував".
Розповідає, хотів бути протитанкістом, проте командир переконав стати штурмовиком.
"Людей, які можуть насамперед бути штурмовиками не дуже багато. Це окрема каста людей, які або стають ними або народжуються".
Перший штурм пам'ятає добре, зустрівся із навченими та вмотивованими російськими десантниками.
"Ми боролися не з вагнерівцями, не регулярною армією, а з вдвшниками. Не скажу, що вони такі, як вагнеровці, і не скажу, що такі, як регулярна армія. Це щось на порядок вище. В них краща комунікація, краще озброєння. І вони теж вмотивовані люди. Неважливо чим: грошима, якоюсь ідеєю своєю, — може, вони просто люблять воювати. Не знаю. Але вони теж нормально чинять опір", — ділиться боєць.
За півтора року на фронті брав участь у різних штурмах. Одного разу його група потрапила в оточення: фланги були ослаблені, артилерії не вистачало.
"Ми могли звідти вийти тільки назад. Справа у нас була наша позиція, яку дуже потужно обстріляли з артилерії, і в нас там були втрати. Тому нам довелося відправити людей з нашої позиції їм на допомогу. А на лівому флангу у нас були природні перешкоди: ландшафт там був, канали тощо. І вийшло так, що ми були у кільці", — згадує штурмовик.
За словами бійця, ситуація на Бахмутському напрямку за рік змінилася. Наводить приклад: "Вагнер" мав проблеми із артилерійською підтримкою — на відміну від регулярних військо росармії.
"У регулярних військ, які зараз перебувають на Бахмуті, дуже потужна артилерія, дуже. Її дуже багато. На той момент у "Вагнерів" такої кількості не було, і це були масовані штурми кожен день. Якщо регулярна армія пробує один-два рази на день пробитися, то "Вагнера" не зупинялися жодного разу: одна штурмова доба, друга, третя, четверта, п'ята. Закинули артилерію пішли вночі — 10 осіб, 20 осіб. У нас була ситуація, в якій на нас йшло вже і 50 осіб, а це майже рота", — порівнює військовий бої торік і нині, у 2023 році, на Бахмутському напрямку.
На початку служби штурмовиком отримав від побратима подарунок, який вважає оберегом.
"В мене є маленька черепашка з "кіндера", яку мені подарував побратим. Я її досі ношу. З цим другом я почав свій шлях з самого початку. Ми з ним разом прийшли і разом пройшли всю цю війну. Я, на жаль, не на всіх операціях був, а він брав участь у всьому, що відбувалося в ці місяці на Бахмутському напрямку. Тому я вважаю, подарунок від нього — особливий".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Джерело – Суспільне
