Будівництво антидронового захисту на Херсонщині можуть завершити до середини 2027

Сьогодні захист Херсонської області від російських дронових атак є одним із ключових інженерних і безпекових завдань, яке реалізується в умовах постійної загрози. Для регіону, який фактично перебуває під щоденним терором безпілотників, це питання напряму пов’язане зі збереженням життя.

Ще торік військові визначили 27 ділянок у Херсонській області, на яких мають бути сіткові тунелі, загальною протяжністю 217 кілометрів. Аби з’ясувати, як просувається захист логістичних шляхів Херсонщини, з якими викликами стикається область і що відбувається довкола скандального розслідування щодо ймовірних переплат на антидронових сітках, ми поспілкувалися із заступницею начальника Херсонської ОВА Ольгою Малярчук.

За її словами, станом на зараз у Херсонській області вже встановлено 178 кілометрів антидронових сіток, з яких близько 17 кілометрів — безпосередньо в самому Херсоні.

Наразі роботи зосереджені на ключових логістичних шляхах, визначених у взаємодії з військовими, зокрема з командуванням 30-го корпусу морської піхоти ВМС.

Водночас через постійні атаки та зміну тактики російських окупантів ці маршрути доводиться додатково посилювати, особливо в межах Херсона, де інтенсивність ударів залишається високою.

На реалізацію цих заходів з обласного бюджету вже спрямовано 94,2 млн грн. За словами Малярчук, додаткового фінансування на ці заходи не надходило.

Крім цього, як пояснила посадовиця, поняття “антидронова сітка” є умовним, адже йдеться про комплексну інженерну систему.

У вартість входять не лише самі сітки, а й бетонні конуси, стовпи, дріт, кріплення, стяжки та інші матеріали. При цьому оплата робіт у цю суму не включена — це виключно матеріальна складова.

Важливим фактором є тип полотна — для міських умов використовують дрібну сітку 25×25 мм, яка здатна затримувати скиди з дронів. Сітки більшого розміру — 50×50 чи 100×100 мм — мають інше призначення і, відповідно, іншу вартість. Саме тому вибір матеріалів відбувається у координації з військовими та базується на реальному бойовому досвіді.

На темпи робіт впливає й економічна ситуація. Якщо раніше один кілометр сіткового полотна із монтажем коштував приблизно 1–1,2 млн грн, то зараз — близько 1,8 млн грн. Причини — подорожчання пального, матеріалів, логістики, а також ризики роботи в прифронтовій зоні.

“З подорожчанням і палива, і всіх історій, які відбуваються не тільки в нашій державі, а й загалом у світі, ціна піднімається. Плюс безпекова ситуація — не всі вже хочуть доставляти”, – каже Малярчук.

Проте до процесу долучаються міжнародні партнери та волонтери. Зокрема, тралові сітки використовуються для захисту об’єктів критичної інфраструктури, включно з лікарнями.

Водночас у Херсонській ОВА підкреслюють, що не вся волонтерська допомога підходить.

“Ми не можемо нехтувати безпекою, бо ми занадто близько до ворога. Є сітка, яка нам дійсно підходить, і ми дуже просимо її надалі, а є та, що не підходить”, — зазначила посадовиця.

Окремий виклик — обслуговування сіток. Вони регулярно пошкоджуються: від уламків, вибухів або через те, що дрони заплутуються в полотні. У частині випадків достатньо локального ремонту, в інших — доводиться вирізати пошкоджену ділянку і фактично встановлювати її заново. Вартість таких робіт залежить від ступеня руйнування.

За словами Малярчук, за умови стабільного фінансування і відносно безпечної ситуації закрити основні напрямки в області можна було б до кінця другого кварталу 2027 року. Водночас одним із ключових обмежень залишається людський ресурс.

Працівники комунальних служб і підрядники фактично працюють під постійною загрозою атак, і вже були випадки, коли монтажні бригади потрапляли під удари дронів.

Через безперервну дронову загрозу прифронтова Херсонщина стала так званим полігоном для напрацювання нових стандартів захисту, а херсонський досвід вже є базовим і для інших областей.

“Ми фактично кожного разу пишемо нову методичку, додаємо туди покращення. Зараз ми бачимо, що залітають дрони на оптоволокні — ми вже зробили висновки і робимо певні дії для того, щоб цього було якомога менше”, — каже Малярчук.

Водночас тема антидронових сіток супроводжується гучним суспільним і кримінальним контекстом. Торік миколаївські правоохоронці повідомили про викриття ймовірної схеми розкрадання бюджетних коштів на закупівлях сіток для Херсонщини. За попередніми оцінками слідства, збитки можуть перевищувати 6,4 млн грн.

За даними слідства, посадовці департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА могли укласти договори на понад 32,5 млн грн із групою підставних ФОПів. Ці підприємці, ймовірно, виступали як посередники — закуповували сітки у реальних постачальників і перепродавали їх департаменту за завищеними цінами.

Це викликало значний резонанс у медіа та соцмережах, адже тема атак безпілотниками залишається дуже болючою — лише протягом минулого року внаслідок дронового терору в області загинули 130 людей, серед них 3 дитини. Ще 1195 цивільних мешканців дістали поранення.

За словами Ольги Малярчук, вона не має повної інформації про перебіг слідства, але, на її думку, ситуація з правоохоронними органами створює додаткову напругу і “не йде на користь загальної справи”.

Попри це, Малярчук наголосила, що на рівні Ради оборони області всі органи підтримали необхідність продовження закупівель і якнайшвидшого розширення мережі сіток.

Водночас, як зазначила посадовиця, конфлікти та кримінальні провадження впливають на співпрацю з підрядниками — не всі готові працювати в таких умовах, що призводить до втрати часу.