Вони добу просиділи на даху будинку на лівобережній Херсонщині. Катерина Крупич з сином Максимом і донькою Марійкою рятувалися на чужій дачі від підтоплення, через підрив Каховської ГЕС. Операція з порятунку їх та інших дачників тривала 10 годин.
"Я сиджу і дивлюся навколо. Це просто апокаліпсис. Це страшна картина. Я підіймаю руки й питаю: "Боже, що робити? Підкажи. Чим я зараз можу допомогти своїм дітям?", — згадує Катерина перший день, коли російська армія підірвала Каховську ГЕС.
Їх розбудив охоронець, який стежив за дачами, розповів що сталось. Вода прибувала дуже швидко. Тому всі забрались на горище будинку. Через кілька годин вода піднялась вище, довелось перебратись на сусідній будинок, розповідає Катерина. А коли й він почав йти під воду, перепливли до двоповерхового з високим цоколем. Батька й охоронця дач вітром віднесло. Було вже темно, тому куди саме жінка не знала.
"Коли ми піднялися, я постійно дивилася на сходи. Дивлюся — девʼять сухих, потім вісім. Вода підіймалась. О другій годині ночі у мене настав такий момент відчаю. На телефоні 15% зарядки. Я дзвоню рідному брату і питаю, що мені робити? У мене зарядки мало, їжі немає, води немає, тата віднесло", — згадує Катерина.
Близько 6 ранку, вони з сином почули, що над будинком щось літає.
"Макс прокинувся. Ми сіли на краю ліжка, я його обійняла. А він мені каже: "Мама — дрон". Я йому: "Терміново відкривай вікно, щоб нас побачили". І всі бачили ті кадри, де він просить і показує, що вода всюди. А я показую, що їсти і води немає. Показую, що нас троє. Показую Машу і Макса. І говорю: "Допоможіть, будь ласка", — розповіла Катерина.
Їх побачили українські військові, які дроном моніторили масштаби підтоплення. Вони спробували привезти пляшку води дроном, перші пʼять, розповідає Катерина, впали у воду. Хотіли закинути у вікно — не виходило, бо був сильний вітер. Тоді жінка взялась направляти.
"Мені кинули, а я їм показую сердечко, дякую, що ми її спіймали. Раз він і полетів. Чую, що десь хвилин через 20 знов летить. Ми виходимо, а там 2 банани і горішки привʼязані скотчем. Я думаю, Боже, хай вони у воду не впадуть ", — розповідає жінка.
Одна з пляшок, яку вдалося спіймати, була із запискою — "Тримайтеся, без паніки. Евакуація буде. Санта".
"Третя спроба була вдалою. І після цього ще дві спроби були 100% доставка прямо в руки. Коли я другий раз повертався на перезаряджання у нас була ще пляшка води і я попросив екіпаж підготувати записку. Я подумав, що це людей трохи заспокоїть. Не панікувати в таких умовах, коли вода поглинає будівлю це дуже складно. Мені хотілося якось їх підтримати. Дати їм надію, що ми за ними висунемося", — розповів прикордонник на псевдо "Санта".
Від моменту, коли побачили родину і до того, як переправили до Херсона, розказує Санта, минуло 10 годин. До цієї операції були залучені три бригади.
"Одна спроба на одну пляшку десь приблизно хвилин 30. Вони знаходилися на відстані 3,5 км. Фізично від нас. Доставити пляшку води, стабілізувати дрон, влучити у віконце це не так просто", — згадує "Санта".
Син Катерини Максим, говорить що в якийсь момент стало страшно, але не за себе — за сестру.
"Страшнувато було за сестру. Вона маленька і нічого не може робити. Якби затопило сильно, то вона ніяк би не попливла. За неї було страшно. А потім вся ця ситуація. За неї боявся", — каже хлопчик.
Катерина говорить — до останнього не могли повірити, що їх врятували.
"На свій страх і ризик хлопці робили це. Це не передати словами. Якщо я вам скажу дякую, то це не про що не скаже. Хлопці ризикували своїм життям. Коли ми плили 5 хвилин, то вони казались нам вічністю. Приплили на вулицю, де був евакуаційний пункт, я сиділа спиною і я обернулася, а там велика кількість людей і берег. Розумієте, асфальт...", — ділиться Катерина.
З дачного кооперативу, окрім цієї родини, розповів "Санта", вдалося евакуювати, ще чоловіка з двома собаками, а пізніше доставили у Херсон ще двох — батька Катерини та охоронця цього кооперативу.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
