Жителька Таврійського Херсонської області Любов Петросян пригадує, як рік тому російські окупанти просто вкрили вогневим валом їхнє село. З населеного пункту евакуювали майже всіх жителів. Армія РФ зайняла Правдине і звідти майже дев'ять місяців знищувала Таврійське і сусідню Нову Зорю. Зараз у селах пошкоджені й зруйновані майже всі будинки. Напівзруйнований і будинок родини Петросянів. Втім, вони постійно приїжджають до свого обійстя і потроху починають його відновлювати. Що відбувалось у селі на початку повномасштабного вторгнення і як зруйноване вщерть село повертається до життя, вони розповіли Суспільному.
Березень 2022-го. Колони армії РФ сунули у напрямку Миколаєва. Збройні Сили України зупинили їх на підступах до Таврійського і Нової Зорі й тримали оборону до повної деокупації правобережжя Херсонщини. Любов Петросян показує, що у напівзруйнованих будинках перебували українські військові, які не дали російським окупантам просунутись далі.
"Отут отак було соломи наложено, вони тут відпочивали, спали. Тут так само. Наші солдати, наші хоробрі воїни, наші захисники дорогенькі. Отут вони тримали оборону", - показала пані Любов.
ЇЇ чоловік Олександр додає, що українські захисники тримались до останнього, щоб не пропустити армію РФ на Миколаїв і на Очаків. А перед цим встигли вивезти із зони бойових дій майже всіх жителів.
"Нам дали сім хвилин. Це була перерва між обстрілами. В мене онука була вагітна двійнею. Ми схопили, що могли й виїхали", - згадує Любов Василівна.
Торік у березні загинули брат і сестра Олександра Петросяна. Він розповів, що вони їхали з Херсона на автівці й зупинились, щоб пропустити військову колону окупантів. Їх розстріляли з БМП, а потім ще й переїхали танком. Російські військові не давали поховати рідних. Він навіть не знає, чи відкрите кримінальне провадження за фактом воєнного злочину.
"Не давали їх забрати. Потім їх викрали, поховали в Надеждівці на кладовищі, потім перевезли до церкви. Ми поїхали їх забирати. Йшла колона, ми ховалися, тікали. Приїхали сюди, і так, як їх забрали, не перевдягали, брудних, у крові, так і поховали", - розповів Олександр Михайлович.
За дев'ять місяців протистояння російські війська зруйнували всі підприємства на території громади. До повномасштабного вторгнення Росії у Таврійському працювали два млини, олійниця, магазини. Будинок Петросянів, як і більшість будівель, напівзруйнований.
"Ми вернулись сюди, наразі винаймаємо квартиру на Миколаївщині, навідуємося. Я працювала у клубі з 1979 року. Він теж зруйнований. Але тягне в село, ніде не почуваємось вдома. Будемо відновлювати. В мене вже дві правнучки, я вже прабабуся", - сказала пані Любов.
Зараз жителі Таврійського живуть без централізованої подачі світла, води й газу. Голова Білозерської селищної військової адміністрації Ігор Острівний розповів, що до села вже повертаються люди й починають відновлювати свої будинки. За сприяння влади доставлений генератор, яким підкачують воду, надається паливо, будівельні матеріали. Також Ігор Острівний додав, що зараз волонтери з Івано-Франківська накривають вцілілі крокви брезентом, щоб захистити будівлі від вологи та сонця.
Читайте також
"Дні світла": херсонський фотограф Антон Балан задокументував на фото перші дні звільнення міста
Не залишилось жодного цілого будинку. Як живуть люди у Таврійському на Херсонщині
Залишаються вдома попри постійні обстріли РФ. Як живуть люди у Чорнобаївці на Херсонщині
Читайте нас у Telegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
