Нову Каховку військові РФ окупували в перші години повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Відразу захопили Каховську ГЕС та адмінбудівлю Північнокримського каналу. Основні бої розгорнулися біля сіл Козацьке та Веселе — там була розташована лінія зіткнення.
Військові РФ призначили гауляйтера Нової Каховки, усюди його супроводжували і вимагали повного йому підпорядкування. Почалися репресії та викрадення людей, які не погоджувались співпрацювати із російськими окупантами.
Як і на всіх окупованих територіях у Новокаховській громаді головними проблемами увесь цей час залишались нестача продуктів та ліків, неможливість повноцінно працювати та отримувати соціальні виплати. Розв'язати їх, хоча б частково, бралась міська влада, на чолі з головою Володимиром Коваленком.
П'ять місяців він перебував в тимчасово окупованому місті, зараз виїхав на підконтрольну Україні територію. Які настрої в Новій Каховці, як вдавалося йому виконувати свої повноваження, коли поряд знаходились російські окупанти, про ризик потрапити в колаборанти та як діятиме далі розповів Суспільному Володимир Коваленко.
Нову Каховку захопили однією з перших, у перший день повномасштабного вторгнення, як все відбувалось? Де були ви? Що зробили найпершим?
24 лютого, десь о п'ятій годині ранку почув вибухи з боку військової частини. Я зателефонував одному з керівників наших військових підрозділів і він підтвердив, що почалася війна. Ми відразу зібрались у міськраді з керівниками всіх служб і управлінь, радились, що робити. А вже через півтори години були в комісаріаті. Там проводив нараду голова районної адміністрації. Була вона дуже швидкою і якоюсь незрозумілою. У мене попросили дві машини, щоб привезти зброю з Херсона. Виявилось, що на території Новокаховської громади розташований батальйон територіальної оборони, а зброя — в Херсоні. Але за нею ми не доїхали, бо вже об 11-ій годині було повідомлено, що не заходячи в місто, російські війська зайняли Каховську ГЕС.
Міський голова в окупованому місті. Чи була можливість здійснювати свої повноваження згідно з українським законодавством?
На третій день до мене прийшли та запропонували — ти залишаєшся у своєму кабінеті, а поряд перебуватиме наглядач. Я відмовився, за годину зібрав речі й ми разом з усіма виконавчими органами влади переїхали в комунальне підприємство і перебували там доти, доки в нас була можливість в межах українського законодавства виконувати повноваження. І ми це робили, а коли "віджали" все, починаючи від освіти, медицини й закінчуючи комунальними підприємствами, коли вже був ризик власному життю, тоді вже я вирішив виїхати. Ви знаєте, за одне інтерв'ю не розповіси всього, що відбувалось. В перший день була зруйнована вся система: пенсійна, продовольча, будь-яка, і по суті органи місцевого самоврядування залишились єдиним представником України на цій території і нам треба було багато що зробити, щоб допомогти людям.
Яка зараз ситуація в місті?
Продукти є і ліки є, але вони, на жаль, уже з Криму. Найбільша біда — у людей немає коштів. Немає взагалі, а тим більше готівки. Тільки цим я можу пояснити ту певну кількість людей, які зареєструвалися й отримали по 10 тисяч російських рублів, які роздавали окупанти. Такі, на жаль, є. Але навіть ті, що брали, при зустрічі казали: "Володимире Івановичу, не судіть нас за це. Нам просто ні за що жити. Ні за що виїхати. Ми взяли купити ліки".
Вам доводилось спілкуватись з російськими військовими? В яких випадках? Що від вас хотіли?
Я вам скажу так: дав Бог, а може в мене хватило якоїсь людської хитрості, я практично звів це спілкування нанівець. За ці п'ять місяців таких зустрічей було небагато. Перша 24 лютого о 16.30 зателефонував директор ГЕС і попросив, щоб я приїхав. Пояснив, на станції перебувають військові РФ, які її захопили і вони хочуть зі мною поспілкуватися. Він просив якби допомоги, тому що треба було обговорити режим роботи Каховської ГЕС. Я приїхав, був там Леонтьєв Володимир і був там — він представився отаман Іванович. Не назвав ні імені, ні прізвища. Хвилин 10 він тоді розповідав, що нас очікує з точки зору свободи, вольності і красоти життя. Я вислухав, а тоді обговорили, що треба, щоб ці чергові по штату групи працювали на ГЕС. Це було хвилин 20-25. Це був мій перший контакт. Другий — коли на третій день приїхали до мого робочого кабінету і ми покинули будівлю міської ради. І ще був контакт, коли ми заходили на комунальне підприємство, там якраз шукали керівника. І останній, коли якийсь чоловік, не знаю хто він, але його дуже охороняли, запропонував мені записати звернення. Я вже не пам'ятаю до кого, але йшлося про приєднання Нової Каховки до когось. На що я сказав: "Слухайте, більша частина мого життя тут, я на це не піду". Не знаю, якось дивно, але вони мене відпустили хвилин через п'ять.
Чи багато людей викрадали в громаді? Знаєте приблизну кількість? Що робилось і робиться для їх звільнення?
Багато атовців викрадали військові РФ. Облік йшов не на десятки, а мабуть, сотні. І це були жителі не тільки Нової Каховки, а й з Миколаївської області. Їх привозили у поліцейський відділ Нової Каховки. Знаю багато постраждалих, допомагали їм вибиратися. Кому в Херсон треба було, кому на Миколаївщину, кому на інші території. Зараз забирають вже не так масово, як у перші дні. Останнім пам'ятаю десь три тижні тому забрали директора училища №14. Через тиждень відпустили. Взяли за позицію, бо не провів збори про перехід закладу на бік росіян.
Наскільки надійною виявилась ваша команда? Чи багато зрадників?
Ключові фігури виконавчих органів міської ради й законодавчих, слава богу, виявилися порядними людьми — громадянами своєї країни. Єдиний хто зрадив — начальник оргвідділу міської ради Пашкевич Роман. А інші — то там директор музею перейшов, два директори шкіл: один нинішній і один колишній. Це з 15, решта — відмовились. Знаю, по училищу є частково викладачі, які перейшли. Ще, здається начальниця відділу Держпродспоживслужби. Там жіночка за 60 років. Важко уявити, що її спонукало. А так, в основному, більше ніхто не зробив невірний крок у своєму житті.
Вас дехто вважає тихим колаборантом, бо ви довгий час не виїжджали з міста. Чому залишались в окупації? Що скажете на заклики тих, хто вважає вас зрадником?
Ви знаєте, я колись на одній з онлайн-нарад Асоціації міст України сказав: "Скажіть, будь ласка, з яких це пір втекти в перші дні з окупованої території являється героїчним вчинком, а людина, якій 20 років довіряли виборці виконувати обов'язки міського голови, є колаборантом чи зрадником?" І на території України – і на вільній, і на окупованій можна бути людиною, а можна — негідником. У кожного оцінки свої. Мені не соромно у вільній країні. Тим паче, що я у перші місяці і дружину, і онуків відправив на територію України. Треба було б бути, якщо вже совісті не було б, самодуром чи самовбивцею, щоб рідних людей відправити, а самому піти на ганебні кроки. Я горджусь тим, що в мене вистачило духу, розуму, такту не вляпатися за цей період, і допомогти тисячам людей в пікові моменти на межі життя і смерті. В мене така позиція. Тим більше я казав колись, хай мери великих міст не ображаються: "У великих містах людей багато, для мерів велика кількість – це статистика. А для мерів маленьких міст люди — це члени сім'ї". Тому покинути їх, було б підлістю.
Які настрої серед жителів міста, які вже п'ять місяців живуть в окупації?
Більша частина жителів Нової Каховки виїхала. Серед тих, хто залишився є прихильники "руського миру", понад 500 осіб подали заявки на отримання паспортів РФ. Але переважна більшість — проукраїнськи налаштовані люди. Вони чекають і радіють вибухам, які останній час чують у місті, коли ЗСУ знищує склади окупантів. Очікують повернення не просто Збройних Сил, а й звільнення землі новокаховської. Тим більше ми ж у вересні планували святкувати грандіозне свято до 70-річчя міста. Так що Нова Каховка була, є і залишається українською і ми готові на все, що там відбудеться. Відбудуємо. Дай би Бог життя і здоров'я.
Що робитимете далі? Чи достатньо у вас для цього ресурсів, сил, людей?
Заступники мої виїхали раніше. Ми з першим заступником пізніше. Маємо намір в районі Кривого Рогу організувати дистанційну роботу виконавчих органів міської влади. Ми вже зустрілися з нашим народним депутатом Сергієм Козирем, а також я поспілкувався із заступником віцепрем'єрки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Домовились зустрітись 27-28 липня у Києві, і ми обговоримо питання, як будемо допомагати нашій території. Хочемо розпочати благодійну гуманітарну діяльність. Є волонтери, які спробують возити необхідне на окуповану територію. Також допомагатимемо новокаховчанам які виїхали.
Читайте також:
- Окупаційна влада на Херсонщині посилює поліцейський режим. Порушникам погрожують розстрілом на місці — ГУР
- Населені пункти Херсонщини щодня потерпають від воєнних злочинів військових РФ
- Деокуповані населені пункти Херсонщини, майже на 100 відсотків знищені військовими РФ
- На тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, військові РФ вбили 24 людини
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
