28 лютого 2022 року російські війська увійшли в селище Зимівник зі сторони Чорнобаївського аеропорту, перед цим взявши Херсон у кільце. 2 березня місто майже повністю перейшло під контроль росіян. Як це — два місяці жити в окупації, Суспільному розповів один із мешканців Херсона.
***
24 лютого, коли розпочався повномасштабний наступ РФ на Україну, каже Костянтин, здавалось, це закінчиться за день-два. Наступними днями, коли стало зрозуміло, що ситуація не змінюється, херсонці самоорганізувалися у тероборону. "Але не було людей, які б підготували її. Були ті, хто взяв на себе якесь управління, але це не люди військової справи. З перших днів війни регіональна влада не казала нічого", — розповідає Костянтин.
"Стояла групка людей у 100-200 чоловік. У них були ящики з коктейлями Молотова і все. Ні зброї, ні барикад — чисте поле".
Російські БТРи та танки тоді вже були за 1,5 кілометра від міста, влада мовчала, а чи є українські війська у Херсоні, було невідомо, каже Костянтин. У ніч на 1 березня, коли росіяни взяли місто у кільце, люди вийшли на вулиці й почали готуватися — валити дерева та стовпи. "Я їм казав — розійдіться. Там стояла групка людей у 100-200 чоловік. У них були ящики з коктейлями Молотова і все. Ні зброї, ні барикад — чисте поле", — розповідає чоловік.
"Люди не розуміють, чи будуть вони засуджені за державну зраду, коли нас звільнять, чи ні".
Зайшовши у місто, окупанти виставили вимоги: не ходити більше, ніж по дві людини, верхній одяг мав бути розстібнутим, не їздити швидше ніж 40 км/годину. За два місяці, говорить чоловік, люди трішки звикли до окупації, бо не можна бути постійно на межі стресу.
Інфраструктура
Вода, газ та електроенергія зараз надходять до квартир херсонців за звичайним режимом — працівники водоканалу, "Обленерго" та інших комунальних структур пости не покинули. "Вони це зробили не тому, що хочуть працювати з окупантами, а тому, що знають стан цих мереж і розуміють: якщо залишити їх на два тижні, то потім у місті не буде ні світла, ні води, ні газу", — пояснює херсонець. Та додає, що одна з головних проблем — ці люди не розуміють, чи вважаються вони колаборантами, чи ні.
Теж саме стосується і харчового бізнесу. Багато хто їздить до Криму, купує продукти, там і продає на ринку у місті. "Вони це роблять не тому, що хочуть нажитися, а тому, що продуктів з материкової частини України уже кілька місяців немає. Люди не розуміють, чи будуть вони засуджені за державну зраду, коли нас звільнять, чи ні", — каже Костянтин.
Читайте також: "До лікарні могли дістатися лише ті, кого не постріляли по дорозі" — історія лікарів Бучі
Курс рубля та ліки
Костянтин спростовує те, що у Херсоні ввели в обіг рублі. Нині люди, як і раніше, використовують гривню. "У нас рубль ходить за офіційним курсом, тобто — за курсом російського корабля. Окупанти ж самі купують усе за гривні, звідкись у них вони беруться", — розповідає чоловік.
Харчових продуктів, каже Костянтин, достатньо через імпорт російських товарів. Проблему ж наразі у місті становить безробіття. Через це у багатьох людей немає грошей, щоб купити їжу. Для таких працює волонтерський центр. Його організували місцеві. Волонтери надають харчі та роздають обіди. Допомогу отримують близько 5000 людей, а у самому центрі працює 15.
Читайте також: "Біжи допомагати не до того, хто кричить, а до того, хто мовчить" — історія лікаря з Бучі
Також у місті є проблема з медикаментами. Ліки намагаються завозити із Криму, каже Костянтин, але аптеки співпрацюють неохоче. У Херсоні наразі є лише декілька аптек, де можна придбати ліки. "Близько 3 тисяч заявок є у волонтерів щодо ліків. Найбільше потребують — L-тироксин, серцево-судинні, від тиску, для астматиків, хімію. Останню зазвичай діставали під замовлення, і це зараз проблема", — говорить Костянтин.
Спротив
Виступати проти Росії в місті стає все складніше, розповідає Костянтин. Проблеми можуть бути навіть за негативний коментар про РФ. "Був хлопець, він написав щось типу "орки". Його спіймали, побили і змусили вибачатися", — каже чоловік.
Проте ходити по вулиці та знімати відео на мобільний телефон можна. "Через те, що ти йдеш і щось там знімаєш і розповідаєш — питання не буде, але можуть у будь-який момент підійти і перевірити телефон", — говорить Костянтин. Через це люди не виходять на вулицю з телефонами. Проте це не завжди рятує — були випадки, коли людей хапали та йшли з ними додому, аби перевірити мобільний телефон та іншу техніку.
Читайте також: "Я не вірив, що Росія почне повномасштабну війну" — Вілкул про фронт Кривого Рогу, Царьова та українську мову
Останній раз херсонці виходили на мітинг 9 травня. Тоді, каже Костянтин, люди не встигли ще зібратися, як на площі вже були ФСБ та Росгвардія. Людей били, хапали й везли геть. Про деяких досі немає інформації. "Був момент, хлопці йшли до магазину по хліб, який розташований біля площі, де збираються на мітинг. Їх схопили, завели у машину і добу питали. Вони відповідали, що йшли просто по хліб, а їм у відповідь: "Ні, це неправда. Хто організатор? Де нацисти?". Вийти зараз на будь-який мітинг неможливо. Тебе поб'ють ще на етапі збору. Але ми чекаємо, що прийдуть українські війська і нас врятують. Ми просто не можемо цього виражати".
Читайте також
"Змушували підписати, що ми жертви воєнних злочинів України" — історії депортованих з Маріуполя
Росіяни заходили розслаблено, саме тут був перший бій — інтерв'ю з мером Ірпеня Маркушиним
"Звичайне життя стаціонару, тільки пацієнти усі з кульовими пораненнями", — хірург з Ворзеля
"Необхідно наробити дірок в російських кораблях" — екскомандувач армії США у Європі
Джерело – Суспільне
