30 січня на Херсонщині попрощались з трьома військовослужбовціями Національної Гвардії, які загинули у Дніпрі під час стрілянини на території Південного машинобудівного заводу. В Олешках в останню путь проводили Артема Левківського, у Каховці - Леоніда Черніка, у Подокалинівці - Олександра Буганова.
Прощання з Артемом Левківським в Олешках
В Олешках з дев’ятої години на подвір’я багатоквартирного будинку, у мікрорайоні Житлоселище, де живе родина загиблого Артема Левківського, люди почали приносити квіти.
Серед тих хто прийшов – друзі, знайомі, однокласники Артема, та говорити про загиблого не хочуть, бо досі не можуть повірити в те, що сталося. Людмила прийшла на прощання з Артемом Левківським. За її словами, з його мамою вони землячки. Каже, хороша дитина була, ріс у неї на очах, не може говорити.
Провести Артема в останню путь приїхали нацгвардійці з Миколаєва. Емоційно дуже складно – не на камеру говорять лікарі місцевої швидкої - їх допомога знадобилася рідним Артема. На прощання з загиблим прийшли і ті, хто його особисто не знав. Руслан Шапоренко - в минулому військовослужбовець. Він говорить, особисто не знав Артема, бо загиблий був набагато за нього молодший. Чоловіку дуже шкода хлопця, він назвав те, що сталось суцільним безладом.
Об 11 годині траурна процесія вирушила до храму Різдва Іоана Хрестителя. Анатолій Спільний прийшов на прощання з Артемом, говорить вони однолітки, земляки і обидва служили.
"Життєрадісний хлопець, я поганого про нього взагалі нічого не можу сказати. Весь час на позитиві. Добра чуйна людина. Веселий. Не пригадую, щоб він пив чи курив. Здоровий сам по собі був, качався. Він вчився на кінолога, хотів потрапити в прикордонну службу. Хотів підписати контракт. Ми спілкувалися з ним. Я сам служу, ми переписувалися з ним", - каже Анатолій Спільний.
- Артем Левківський народився 16 грудня 2000 року. Проживав у місті Олешки. У місцевій школі №4 він провчився 10 класів, вступив до Херсонського кулінарного училища. 18 листопада 2020 року був призваний на військову строкову службу до Національної гвардії України. Після строкової служби залишився і надалі у військовій частині.
Прощання з Леонідом Черніком у Каховці
У Каховці люди прийшли попрощалися з другим загиблим військовим - 19-річним Леонідом Черніком. Сусідка Ольга Батинська говорить, не може повірити, що привітного Леоніда вже немає серед живих. За її словами, був гарний хлопчик, веселий завжди, на її очах виріс та змужнів. Каже, що був працьовитий був, ходив на полі підробляти, щоб батькам допомогти. Також згадала, як на скутері їздив по вулиці, бо дуже любив техніку.
Провести Леоніда в останню путь прийшли знайомі, сусіди, друзі. Ліза та Наталя розповіли, що юнак був веселим і хорошим другом.
"Знайомі давно. Льонечку пам’ятаємо як хорошого, доброго. У нього була мрія – щоб усі посміхалися та ніхто ніколи не сумував. Завжди відгукувався на прохання, завжди міг допомогти в важку мить", - говорить подруга Наталя.
Пам'ятає Леоніда змалечку, розповіла Світлана Панікерчик. Її син Микола був найкращим другом Леоніда. Як каже сусідка, хлопці виросли разом, їздили на скутері, гуляли. Жінка говорить - дуже болить душа, що ховають дітей.
Загиблому Леоніду Черніку надали останні військові почесті. Його поховали на міському кладовищі.
- Військослужбовець Леонід Чернік родом з Каховки. Навчався у місцевій школі №5. 2017 року закінчив її. Був на строковій службі, залишилось дослужити 3 місяці. Перед цим навчався на електрозварювальника.
Прощання з Олександром Бугановим у Подокалинівці
У Подокалинівці сьогодні прощалися з Олександром Бугановим. До будинку, де виріс 34-річний старший лейтенант, односельці, друзі, військовослужбовці почали приходити за довго до того, як привезли труну.
Сусідка Олександра Буганова Марія Чучман каже, в шоці всі - плачуть, приїжджають, та співчувають, бо діти залишилися без батька.
Олександр Буганов військову службу за контрактом проходив у військовій частині 3056. Згодом виявив бажання виїхати в першу ротацію в зону проведення АТО. Пройшов Іловайськ, потрапив у полон. Через чотири місяці був звільнений, розказує колишній командир військової частини Нацгвардії Вадим Матвєєв.
"Дуже дисциплінований порядний військовослужбовець. Виявив особисте бажання виїхати в першу ротацію нашу в зону проведення АТО. Там потрапив в полон. Вийшов з полону, потім виявив бажання проходити навчання в Національній Академії Нацгвардії України. Потім став офіцером і за розподілом попав служити в цю військову частину. Я висловлю, мабуть, не тільки свою думку, а й думку всього нашого колективу, що даний військовослужбовець був дуже порядним, дуже відповідальним, і нажаль дуже шкода, що така ситуація виникла", - каже Вадим Матвєєв.
Після полону, розказує офіцер групи військової частини 3056 Василь Карась, Олександр переїхав до Дніпра і закінчив Національну академію Нацгвардії України. Як розповів чоловік, вони разом з ним були в зоні ООС, спілкувалися, дружили сім’ями, це була порядна і хороша людина.
Попрощатися з Олександром Бугановим приїхав Сергій Роман. Познайомилися чоловіки шість років тому. Навчалися разом в академії і винаймали разом квартиру. Каже, Олександр був гарною людиною, доброзичливим, завжди йшов на допомогу всім.
- Олександр Буганов родом з Подокалинівки. Він - 1987 року народження. Чоловік був учасником АТО, був у полоні. Після того як повернувся, пішов на контрактну службу. В Подокалинівці у нього залишились батьки, дружина та двоє дочок, які жили з ним у Дніпрі.
Що відомо
- У Дніпрі вранці 27 січня солдат строкової служби Національної гвардії розстріляв з автомата караул військовослужбовців НГУ. П'ятеро людей загинули, ще п'ятеро дістали поранення.
- Стрілянину влаштував 22-річний військовослужбовець Нацгвардії Артемій Рябчук, родом з Одеси. Його затримали о 9:30 у місті Підгородне Дніпропетровської області, він здався сам — попросив перехожу подзвонити в поліцію.
- ДБР повідомило про підозру Рябчуку за трьома статтями: 115 ККУ (умисне вбивство), 408 (дезертирство), 410 (викрадення. привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї і боєприпасів).
- П'ятеро поранених перебувають у різних лікарнях Дніпра. Найважчий стан у військовослужбовиці: вона втратила багато крові, зараз — на апараті ШВЛ. Всіх поранених прооперували.
- 29 січня у Дніпрі, у Палаці культури "Машинобудівників", пройшла церемонія прощання з п`ятьма загиблими під час стрілянини на "Південмаші".
Читайте також:
- "Пройшов Іловайський котел та полон". Що говорять про загиблих при розстрілі на "Південмаші" у Дніпрі та підозрюваного
- Один з поранених у Дніпрі військовослужбовців - з Херсонщини
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне