
За місяць Артему мало б виповнитись 20 років, говорить його знайомий Олег.
"Це не трагедія однієї людини, це — трагедія всього його майбутнього, його дітей ненароджених, його онуків ненароджених, всього майбутнього його родини", — говорить чоловік.

Під час окупації селища Артем виїхав на підконтрольну Україні територію. Кілька разів звертався до військкомату, хотів служити у лавах ЗСУ, розповіли військовослужбовці Віталій Мішин і Олександр Воронін.

"Артем був нашим братом, він був нам як сім'я — рідна людина. Так, він був ще надто молодий, але в ньому було більше мужності, чим у більшості. Справжній герой, він рятував своїх побратимів і сам потрапив під обстріл. І навіть коли він уже лежав поранений, він нас підтримував і намагався заспокоїти", — кажуть бійці.

"Біля труни ні одна літера не зможе написати цей біль, ні одні слова не можуть вимовити. Тільки матір може зрозуміти, яка втратила свого сина. Нехай усі хлопчики лишаються живі, здорові, цілі! Хай настане мир, закінчиться ця клята війна", — говорить опікунка загиблого Оксана Міщенко.
Раніше, 14 листопада, у Херсоні попрощались із трьома загиблими на Донеччині військовослужбовцями Дмитром Медвідем, Олександром Уланським та Володимиром Барановим.
27 жовтня на Херсонщині у селі Новокаїри Милівської громади попрощались з загиблим українським військовим Сергієм Райляну.
23 жовтня у Херсонській міській територіальній громаді попрощалися із загиблим бійцем Олександром Скакуном.
Суспільне Херсон