У Херсоні працює перша і єдина кіношкола. Її випускники продовжують фахову освіту, зокрема, вступили до кінематографічних вишів, пишуть сценарії для українських серіалів та документальних фільмів, відкрили продакшн студії. Засновник кіношколи Устин Данчук не приховує, що в дитинстві писав оповідання як сценарії, а потім уявляв, як би це все виглядало на екрані.
Учні кіношколи – діти і люди старшого віку – починають знімати своє кіно вже на другому-третьому занятті. Щороку школа набирає дитячу, дорослу та групу анімації. Уроки в останній вимагають неабияких зусиль – для того, щоб маріонетка підняла руку, потрібні години, каже засновник Устин Данчук.
Кіношкола працює у бібліотеці №3. Тут все почалось із гранту від фонду Біла Гейтса на модернізацію книгозбірень. По закінченні проєкту команда Устина Данчука почала на волонтерських засадах вчити всіх охочих азам кінематографії. Найбільше, про що мріяв з дитинства Устин - знімати кіно. Однак, не мав можливості. Зате в дорослому житті створив таку можливість для містян. Просто в юному віці сама Доля зробила мрійникові подарунок - він потрапив у те місце і в той час – у творчу атмосферу молодіжної організації «Тотем».
"Там було дуже класно, знайшов собі однодумців, з деякими з них і надалі продовжуємо співпрацювати, знімати короткометражні фільми. Тобто через «Тотем» я потрапив в маленький світ творчості, не тільки кіно, а взагалі дізнався, що можна займатись творчістю і зробити з цього своє життя свій спосіб життя", - говорить Устин Данчук.
Неможливо вчити знімати кіно і не знімати. Нагороди на фестивалях своїх учнів (Чілдрен Кінофест) і власні перемоги на міжнародних та всеукраїнських кінофестивалях (Кінофронт, Нон Стоп медіа, Бруківка) – однаково цінні. Хоррор «Нитки» знятий без бюджетних коштів з одним професійним актором потрапив на 18 міжнародних фестивалів.
"Ми його знімали ось тут у бібліотеці, ми збудували декорацію, наш оператор, він же майстер по світлу, він же майстер по створенню декорацій. Він у нас будував такий каркас з металевих конструкцій, ми поклеїли на них шпалери, ця декорація перебудовувалась у три різні кімнати. Тому, що в якийсь момент ми зрозуміли, що ми не можемо зняти те, що придумали просто у будь-якій квартирі, як завжди. Тому треба було збудувати повністю цю конструкцію і ми її зробили і це був дуже цікавий досвід тому, що повністю контрольоване середовище, де можна яку завгодно стінку відсунути, поставити так, так, світло, якщо треба, поставити згори. Цікавий експеримент був", - каже Устин Данчук.
У такій атмосфері неможливо не створити й свій фестиваль. «Кіноджем» має два формати – власне конкурс фільмів виробництва різних країн і джем – кілька десятків команд знімають кіно за тиждень. Карантин змінив всі правила: навчити знімати кіно дистанційно практично неможливо, але команда подалась на конкурс Суспільного і виграла виробництво проєкту «Кіношколи вдома». Що головне в кіно? Креативна ідея, суперсучасна апаратура, майстерність? Устин Данчук впевнений, що головне в кінематографії – команда.
"Ідей дуже багато. Якщо ви побачите, як молодь генерує свою ідею Вони за кілька хвилин можуть згенерувати свою ідею для повнометражного фільму. А зробити цей фільм – це вже інша справа. Без команди, без групи підтримки, без людей, які свій час, свої зусилля і свої якісь таланти готові на це покласти, це фактично неможливо. Одне з проблемних питань у кіно – це те, що ти не можеш цим займатися один. Ти повинен знайти однодумців і так вийшло, що ми цих однодумців знайшли собі і намагаємося допомогти іншим знаходити цих однодумців, формувати маленькі групи і продовжувати цим займатися", - говорить Устин Данчук.
Олена Ліщенко.
Джерело – Суспільне