Кожна третя доросла людина, яка проживає у Херсонській області, страждає на ту чи іншу форму гіпертонічної або ішемічної хвороби. Про це у Всесвітній день серця, 29 вересня, у програмі «Тема дня» розповів головний експерт департаменту здоров’я, завідувач відділення кардіологічної та судинної хірургії Херсонської обласної клінічної лікарні Юрій Спірін.
«Серцево-судинні захворювання найчастіше зустрічаються у людей старше 50 років, ризик їх розвитку збільшується з віком, причому у чоловіків більше шансів захворіти у ранньому віці, ніж у жінок. у середньому до 80 % людей нашого регіону помирають саме від хвороб серцево-судинної системи», - розповів лікар.
Яка динаміка спостерігається, якщо порівнювати з попередніми роками? Скажімо, до пандемії COVID -19?
УCOVID -19, дійсно, є така особливість – схильність до формування тромбів навіть у здорових судинах. За період пандемії є пацієнти, у яких сформувались тромби в артеріях ніг, є пацієнти, у яких стався інсульт або інфаркт при здорових артеріях, тобто у них не було патологічного звуження і саме коронавірус призвів до такого тромбоутворення. Тому у протоколах з лікування COVID-19 присутні препарати, що розріджують кров. Якщо брати загальну статистику, то динаміка спостерігається така ж, якою вона була 20 років тому. Ані наші зусилля, ані пропаганда здорового способу життя істотно на неї не вплинули: кожен третій, як і 20 років тому, має серцево-судинне захворювання.
Які можливості херсонських кардіохірургів?
Якщо раніше при таких операціях, як аортокоронарне шунтування, нам доводилось відключати серце і переводити пацієнта на апарат штучного кровообігу, то упродовж останніх 3 років такі операції проводимо на працюючому серці. За рік робимо 140 -150 шунтувань, з них третина - при гострих інфарктах міокарда. Проводимо і стентування (нехірургічне втручання). Цей метод застосовуємо і при інсультах (можемо з головного мозку прибрати тромб), і при захворюваннях артерій ніг. Сама процедура триває 45-60 хв. і наступного дня пацієнт відправляється додому. Це швидко, якісно, безпечно і сучасно.
Щодо трансплантації, тобто пересадки серця від однієї людини до іншої, чи готові до цього наші кардіохірурги?
Проєкт трансплантації впроваджуємо приблизно 2 роки. Це - дуже об’ємне питання. Ми вже повністю підготували нормативно-правову базу і на рівні Департаменту здоров’я ОДА, і на рівні МОЗу. До речі, наступного тижня буде велика зустріч із представниками поліції, тому що є дуже багато юридичних питань, є протоколи, яких ми маємо дотримуватися. Наші хірурги постійно проходять стажування, і за кордоном зокрема. І головне - матеріально-технічна база є, залишилось придбати ще один мікроскоп. Укладений також меморандум про співпрацю з Національним центром серця. Тобто якщо є донор, керівник Центру серця Борис Тодуров готовий виїхати до Херсона та зробити операцію. Адже наші лікарі, хоч і досвідчені, але пересадок серця не робили. Це нормальна практика по всій Україні – запрошувати спеціалістів. І потім крок за кроком, років за 3 - 4, я вважаю, будемо робити це самі. Наразі є 5 реципієнтів, які чекають на трансплантацію. Це - жителі Херсона з термінальною стадією серцевої недостатності, яким тільки пересадка може врятувати життя.
Що відомо:
- За інформацією сайту Центру громадського здоров’я МОЗ України, день серця відзначають за ініціативи Всесвітньої федерації серця та за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 2000 року. Мета - підвищення інформованості населення планети про небезпеку, яку несуть серцево-судинні захворювання.
Галина Воробєй.
Джерело – Суспільне
