За останні кілька років Херсонщина вийшла на сучасний європейський рівень надання хірургічної, терапевтичної, інтервенційної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями.
Про це Суспільному розказав завідувач відділення серцево-судинної хірургії Херсонської обласної клінічної лікарні Юрій Спірін.
Володимиру Міщуку 53 роки - його прооперували 7 днів тому. Сам чоловік зі Скадовська , до обласної лікарні, говорить, звернувся за направленням. Тут у нього виявили 3 тромби в області серця і одразу ж призначили операцію. Хворий розказав, що до операції почувався погано, заважала задишка, складно було ходити.
"До операції я проходив 20 метрів і зупинявся, була задишка, я приймав 2 пігулки, щоб відійти, щоб нормально дихати, виходив передоз, і знову проходив більше 20 метрів я не міг пройти. Було все гірше. Після операції, по коридору я міг вже ходити і 30 і 100 метрів без задухи. Єдине, що йде навантаження на ноги, бо там брали вени. Набряки на ногах є, бо треба було, щоб минуло ще 3 дні. Сьогодні зранку я вже пройшов метрів 200 без задухи. Я вже готовий їхати додому", - розповів Володимир Міщук.
Його сусід у палаті теж відновлюється після хірургічного втручання. Прооперували його днем пізніше. Володимиру Нестеренку, як він розповідає, встановили 6 стентів. Таку операцію, за словами чоловіка, можна було зробити у Києві, Одесі, чи Херсоні. Він вибрав місто, у якому живе. До операції, говорить, почувався зле, зараз – вдихнув на повні груди. Через тиждень після операції каже, що спокійно піднімається на третій поверх, раніше такого не було.
Завідувач відділення серцево-судинної хірургії Херсонської обласної клінічної лікарні Юрій Спірін розказав, які найскладніші операції роблять у відділенні.
"Найскладніша операція – це операція при розшаруванні аорти. Це дуже складний, смертельний діагноз, коли у пацієнта найбільша судина в організмі розривається. І якщо його не вспівають привести до клініки. То це гибель. Але є технології, ми їх впровадили, коли треба не тільки зупинити серце, а треба заморозити людину і зупинити машину штучного кровообігу. Остання операція була 28 хвилин, виключено було серце, виключена була машина, тобто організм впав у такий стан анабіозу, так він називається. Ми замінили цю аорту, потім зігріли пацієнта, і зараз він вже ходе по відділенню. Тобто це циркуляторний арешт – це такий суттєвий прорив у кардіохірургії в нашому регіоні".
Юрій Спірін додає, що у відділенні виконується 100-150 операцій зі штучним кровообігом на рік. Лікар говорить, що могли б і більше, але наприклад, цьогоріч на заваді став Covid – 19. Через карантин близько трьох місяців не оперували. Коштує така операція, говорить кардіохірург, від 50 до 150 тисяч гривень.
"В середньому собівартість операції зі штучним кровообігом від 50 до 150 тисяч гривень. Тобто це залежить від патології, від складності, від кількості втручань, бо в деяких випадках ми одночасно можемо замінити 2 клапани, поміняти клапан, зробити аортокоронарне шунтування. Нині десь третину покриває держава. Тобто в нас є аксигінатори, нитки, клапани, але не все розміри. Тобто це така в залежності від ситуації, але повністю фінансування, на жаль немає. І це теж один із факторів, які не дає нам робити у повному обсязі ці операції", - розповів Юрій Спірін.
Станіслав Василишин був пацієнтом цього відділення пів року тому. Сьогодні приїхав на обстеження. Чоловік переніс 2 інфаркти, після чого почувався дуже погано, говорить, операція на серці повернула його до повноцінного життя.
"Якби я не зробив би операцію, то не знаю, що зі мною було б. Коли у мене був другий інфаркт, то мене насилу відходили. Я думав лише про те, щоб врятувати своє життя. Зранку я ходжу вже до 3 км, і увечері, бо це запорука здоров’я", - розповів Станіслав Василишин.
Еріка Авдєєва, Вячеслав Ходус.
Джерело – Суспільне
